Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрофізики виявили в місцях формування планет великі резервуари молекул-попередників, потрібних для зародження життя

17 вересня 2021

Аналіз унікальних спектральних «відбитків пальців» речовини довкола молодих зір дав змогу виявити «значні резервуари» складних органічних молекул, що потрібні для появи життя.

 

 

Доктор Джон Айлі (John Ilee), науковий співробітник Університету Лідса, який керував дослідженням, каже, що отримані результати свідчать — основні хімічні умови, які сприяли появі життя на Землі, можуть бути значною мірою поширені в Галактиці.

Докладніше:

Газ в Молочному Шляху не такий однорідний, як досі вважали астрономи

09 вересня 2021

Щоб краще зрозуміти історію та еволюцію Молочного Шляху, астрономи вивчають суміш газів і металів, які є важливою складовою нашої галактики.

 

 

У цій суміші виділяють три основні елементи: початковий газ, що надходить ззовні Галактики, газ всередині нашої галактики, тобто міжзоряний, збагачений хімічними елементами, а також пил, який утворюється при конденсації металів, наявних у цьому газі.

 

Досі теоретичні моделі розробляли на основі припущення, що ці три елементи однорідно змішуються скрізь в Молочному Шляху і за хімічним складом та кількістю елементів ця суміш схожа на ту, що є в атмосфері Сонця, яку називають його металічністю. Тепер група астрономів з Женевського університету (University of Geneva, UNIGE) з’ясувала: ці гази змішуються не так сильно, як вважали раніше. Це відкриття сильно вплине на сучасне розуміння еволюції галактик. Зокрема доведеться змінити теоретичні моделі еволюції Молочного Шляху. Результати нового дослідження оприлюднив журнал Nature.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Ласселл Вільям (18.VI.1799 — 5.X.1880)

 Lassell

 

Англійський астроном Вільям Ласселл народився 18 червня 1799 р. у Болтоні (графство Ланкашир). Освіту здобув у Рочдейлі, а також у Ліверпулі (1814—1821). Заробивши кошти броварством (пивоварство), став до занять астрономією. У 1820 почав виготовляти дзеркальні телескопи, з допомогою яких у власній обсерваторії поблизу Ліверпуля спостерігав головно планети і туманності. Побудував (1844) телескоп з поперечником головного дзеркала 61 см. Виготовив для нього нове для того часу екваторіальне монтування, що дозволяло компенсувати обертання Землі й легко стежити за об’єктами на небесній сфері. У 1852 р. переселився на острів Мальта, бо там значно кращий астроклімат (ніж в Британії), і побудував рефлектор з дзеркалом діаметром 122 см. Через кілька років повернувся до Англії й обладнав обсерваторію в Мейденгеді, де продовжував спостереження з 61-сантиметровим рефлектором.

 

Внесок Вільяма Ласселла в астрономію: відкрив 10 жовтня 1846 р. перший з супутників Нептуна (Тритон); 18 вересня 1848 р. відкрив восьмий супутник Сатурна (Гіперіон), не знаючи про те, що його відкрив Д. Ф. Бонд 16 вересня; 24 жовтня 1851 р. відкрив супутники Урану (Арієль і Умбріель), дав їм назви; дав назви Оберон і Титанія супутникам Урану (їх відкрив у 1787 р. Вільям Гершель). Окрім цього відкрив понад 600 туманностей й опублікував (1867) каталог цих об’єктів.

 

У 1870—1872 рр. — президент Лондонського королівського астрономічного товариства.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, кільце Нептуна, астероїд 2636 Ласселл.

 

Вільям Ласселл помер 5 жовтня 1880 р. у м. Мейденгед (графство Беркшир).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1