Ласселл Вільям (18.VI.1799 — 5.X.1880)

Англійський астроном Вільям Ласселл народився 18 червня 1799 р. у Болтоні (графство Ланкашир). Освіту здобув у Рочдейлі, а також у Ліверпулі (1814—1821). Заробивши кошти броварством (пивоварство), став до занять астрономією. У 1820 почав виготовляти дзеркальні телескопи, з допомогою яких у власній обсерваторії поблизу Ліверпуля спостерігав головно планети і туманності. Побудував (1844) телескоп з поперечником головного дзеркала 61 см. Виготовив для нього нове для того часу екваторіальне монтування, що дозволяло компенсувати обертання Землі й легко стежити за об’єктами на небесній сфері. У 1852 р. переселився на острів Мальта, бо там значно кращий астроклімат (ніж в Британії), і побудував рефлектор з дзеркалом діаметром 122 см. Через кілька років повернувся до Англії й обладнав обсерваторію в Мейденгеді, де продовжував спостереження з 61-сантиметровим рефлектором.

Внесок Вільяма Ласселла в астрономію: відкрив 10 жовтня 1846 р. перший з супутників Нептуна (Тритон); 18 вересня 1848 р. відкрив восьмий супутник Сатурна (Гіперіон), не знаючи про те, що його відкрив Д. Ф. Бонд 16 вересня; 24 жовтня 1851 р. відкрив супутники Урану (Арієль і Умбріель), дав їм назви; дав назви Оберон і Титанія супутникам Урану (їх відкрив у 1787 р. Вільям Гершель). Окрім цього відкрив понад 600 туманностей й опублікував (1867) каталог цих об’єктів.

У 1870—1872 рр. — президент Лондонського королівського астрономічного товариства.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, кільце Нептуна, астероїд 2636 Ласселл.

Вільям Ласселл помер 5 жовтня 1880 р. у м. Мейденгед (графство Беркшир).