Лундмарк Еміль Кнут

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Лундмарк Еміль Кнут (14.VI.1889 — 25.IV.1958)

Lundmark

Шведський астроном Кнут Еміль Лундмарк народився 14 червня 1889 р. в комуні Ельвсбюн. Закінчивши університет в Уппсалі, працював там до 1929 року, а потім став професором астрономії Лундського університету і директором університетської обсерваторії, змінивши на цих посадах Карла Шарльє.

Галузь наукових інтересів Кнута Лундмарка ― галактична й позагалактична астрономія. Вважав (як і Гебер Кертіс), що спіральні туманності мають позагалактичну природу. Вивчаючи (1919) нові зорі, що спалахнули в Туманності Андромеди, визначив відстань до цієї туманності (Едвін Габбл отримав схоже значення цієї відстані кілька років по тому). Запропонував (1919) метод визначення відстаней до спіральних туманностей за їх кутовими розмірами. Одним з перших отримав наочні свідчення обертання Галактики: довів (1919), що відносно кулястих скупчень та позагалактичних туманностей Сонце рухається в площині Чумацького Шляху, й визначив (1924), що цей рух відбувається під прямим кутом до напряму на галактичний центр, і висловив припущення про обертання Сонця і найближчих до нього зір навколо цього центру галактики.

Виконав (1926―1928) статистичне дослідження подвійних і кратних галактик. На підставі вивчення розподілу галактик у просторі, першим дійшов висновку про існування Місцевої групи галактик. На підставі аналізу відстані до M31, отриманої за великою кількістю нових зір, блакитних надгігантів та кулястих скупчень, зробив висновок (1946) про необхідність перегляду шкали позагалактичних відстаней (це питання остаточно вирішив у 1952 р. Вальтер Бааде).

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1334 Лундмарк.

Кнут Еміль Лундмарк помер 23 квітня 1958 р. у м. Лунд.

Докладніше про Кнута Лундмарка