Лундмарк Еміль Кнут

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Лундмарк Еміль Кнут (14.VI.1889 — 25.IV.1958)

Lundmark

Шведський астроном Кнут Еміль Лундмарк народився 14 червня 1889 р. в комуні Ельвсбюн. Закінчивши університет в Уппсалі, працював там до 1929 року, а потім став професором астрономії Лундського університету і директором університетської обсерваторії, змінивши на цих посадах Карла Шарльє.

Галузь наукових інтересів Кнута Лундмарка ― галактична й позагалактична астрономія. Вважав (як і Гебер Кертіс), що спіральні туманності мають позагалактичну природу. Вивчаючи (1919) нові зорі, що спалахнули в Туманності Андромеди, визначив відстань до цієї туманності (Едвін Габбл отримав схоже значення цієї відстані кілька років по тому). Запропонував (1919) метод визначення відстаней до спіральних туманностей за їх кутовими розмірами. Одним з перших отримав наочні свідчення обертання Галактики: довів (1919), що відносно кулястих скупчень та позагалактичних туманностей Сонце рухається в площині Чумацького Шляху, й визначив (1924), що цей рух відбувається під прямим кутом до напряму на галактичний центр, і висловив припущення про обертання Сонця і найближчих до нього зір навколо цього центру галактики.

Виконав (1926―1928) статистичне дослідження подвійних і кратних галактик. На підставі вивчення розподілу галактик у просторі, першим дійшов висновку про існування Місцевої групи галактик. На підставі аналізу відстані до M31, отриманої за великою кількістю нових зір, блакитних надгігантів та кулястих скупчень, зробив висновок (1946) про необхідність перегляду шкали позагалактичних відстаней (це питання остаточно вирішив у 1952 р. Вальтер Бааде).

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1334 Лундмарк.

Кнут Еміль Лундмарк помер 23 квітня 1958 р. у м. Лунд.

Докладніше про Кнута Лундмарка