Маскелайн Невіл

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Маскелайн Невіл (6.X.1732 — 9.II.1811)

Maskelain

Англійський астроном Невіл Маскелайн народився 6 жовтня 1732 р. в Лондоні. Вирішив стати астрономом, вражений сонячним затемненням 1748 р. Вищу освіту здобув (1754) у Триніті-коледжі Кембриджського університету. Працював асистентом Джеймса Бредлі в Гринвіцькій обсерваторії. За вказівкою Бредлі побував в експедиціях на островах св. Єлени, де спостерігав (1761) проходження Венери по диску Сонця, та Барбадос (випробовував нові хронометри Гаррісона). З 1765 р. і до кінця життя (протягом 46 років) був директором Гринвіцької обсерваторії і п’ятим королівським астрономом.

Галузь наукових інтересів Невіла Маскелайна — позиційна астрономія. Виконав велику кількість (загалом 90 тисяч) спостережень Сонця, Місяця, планет і зір, вдосконаливши методику і техніку спостережень (винайшов пересувний окуляр, щоб спостерігати проходження через кожну нитку, першим став розрізняти, визначаючи час, десяті долі секунди тощо). Дуже точно виміряв положення 36 фундаментальних (для укладання каталогів) яскравих зір і визначив їх власні рухи (Вільям Гершель на підставі цих власних рухів згодом знайшов положення апекса Сонця). Розробив (1761) метод визначення довготи за спостереженнями Місяця. Приділяв увагу систематичним спостереженнями Місяця для поліпшення місячних таблиць Тобіаса Майєра, які використовували при визначенні довготи. Заснував (1767) англійський астрономічний щорічник «Nautical Almanac».

На честь науковця названо кратер на Місяці,

Невіл Маскелайн помер 9 лютого 1811 р. у Ґрінвічі (Англія).

Докладніше про Невіла Маскелайна