Маскелайн Невіл

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Маскелайн Невіл (6.X.1732 — 9.II.1811)

Maskelain

Англійський астроном Невіл Маскелайн народився 6 жовтня 1732 р. в Лондоні. Вирішив стати астрономом, вражений сонячним затемненням 1748 р. Вищу освіту здобув (1754) у Триніті-коледжі Кембриджського університету. Працював асистентом Джеймса Бредлі в Гринвіцькій обсерваторії. За вказівкою Бредлі побував в експедиціях на островах св. Єлени, де спостерігав (1761) проходження Венери по диску Сонця, та Барбадос (випробовував нові хронометри Гаррісона). З 1765 р. і до кінця життя (протягом 46 років) був директором Гринвіцької обсерваторії і п’ятим королівським астрономом.

Галузь наукових інтересів Невіла Маскелайна — позиційна астрономія. Виконав велику кількість (загалом 90 тисяч) спостережень Сонця, Місяця, планет і зір, вдосконаливши методику і техніку спостережень (винайшов пересувний окуляр, щоб спостерігати проходження через кожну нитку, першим став розрізняти, визначаючи час, десяті долі секунди тощо). Дуже точно виміряв положення 36 фундаментальних (для укладання каталогів) яскравих зір і визначив їх власні рухи (Вільям Гершель на підставі цих власних рухів згодом знайшов положення апекса Сонця). Розробив (1761) метод визначення довготи за спостереженнями Місяця. Приділяв увагу систематичним спостереженнями Місяця для поліпшення місячних таблиць Тобіаса Майєра, які використовували при визначенні довготи. Заснував (1767) англійський астрономічний щорічник «Nautical Almanac».

На честь науковця названо кратер на Місяці,

Невіл Маскелайн помер 9 лютого 1811 р. у Ґрінвічі (Англія).

Докладніше про Невіла Маскелайна