Медлер фон Генріх Йоганн

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Медлер фон Генріх Йоганн (29.V.1794 — 14.III.1874)

Medler

Німецький астроном Йоганн Генріх фон Медлер народився 29 травня 1794 р. у Берліні. Вищу освіту здобув у Берлінському університеті (вивчав астрономію під керівництвом Йоганна Боде і Йоганна Енке). Познайомився (1824) з банкіром і астрономом-аматором Вільгельмом Беєром, який побудував (1829) приватну обсерваторію (мала 95-міліметровий телескоп-рефрактор, виготовлений Йозефомом Фраунгофером) і запросив Медлера працювати разом з ним.

У цій обсерваторії вони склали першу мапу планети Марс і визначили тривалість марсіанської доби з точністю до 1,1 секунди. Після цього уклали першу докладну мапу Місяця (опублікована в 1834—1836 роках). Ця мапа й розгорнений опис місячної поверхні (1837) протягом кількох десятиліть були найкращими (тільки в 1870-х роках кращу мапу виготовив Йоганн Шмідт). На запрошення Й. Енке Медлер перейшов (1836) на роботу в Берлінську обсерваторію З 1840 р. — директор Дерптської обсерваторії і професор Дерптського університету. У зв’язку з хворобою очей Медлер вийшов у відставку (1865) і повернувся до Німеччини.

Йоганн Медлер запропонував (1864) проект нового дуже точного календаря (помилка в одну добу в цьому календарі накопичується тільки за 100000 років), але його ніде не запровадили. Першим запропонував (1839) термін «фотографія» (незалежно його також став використовувати Джон Гершель).

Був активним популяризатором астрономії (у 1841 р. побачила світ його «Популярна астрономія», яку багато разів потім перевидавали). Двотомник «Історія астрономії» було опубліковано в 1873 р.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі.

Йоганн Генріх фон Медлер помер 14 березня 1874 р. у м. Ганновер (Німеччина).