Пікерінґ Чарлз Едвард

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Пікерінґ Чарлз Едвард (19.VII.1846 — 3.II.1919)

Pikerinh Charlz

Американський астроном Едвард Чарлз Пікерінґ (старший брат Вільяма Пікерінґа) народився 19 липня 1846 р. в Бостоні. Здобувши (1865) вищу освіту в Гарвардському університеті, викладав у ньому протягом 1865—1867 рр. математику. Упродовж 1867—1877 років — професор фізики у Массачусетському технологічному інституті. З 1877 р. — директор Гарвардської обсерваторії, професор астрономії Гарвардського університету.

Галузь наукових інтересів Едварда Пікерінґа — астрофотометрія і астроспектроскопія. Організатор і керівник робіт зі складання фотометричних і спектральних каталогів Гарвардської обсерваторії. Удосконалив методику візуальної фотометрії (запропонував як стандарт використовувати зорі Північного Полярного ряду, встановив нуль-пункт шкали зоряних величин), сконструював меридіанний фотометр.

У 1880-х роках став широко використовувати фотографію для астрономічних спостережень. Створив (1880) першу математичну теорію зміни блиску Алголя і вперше вказав, що фотометрична крива блиску дає можливість визначити розміри компонентів. Розробив класифікацію змінних зір за типами, що послужила основою сучасної класифікації.

Відкрив (1889) спектрально подвійні зорі. Запровадив у Гарварді та на спостережній станції Гарвардської обсерваторії в Арекіпа (Перу) систематичне фотографічне патрулювання всього неба ширококутними камерами для пошуку і вивчення змінних зір. Створив Американську асоціацію спостерігачів змінних зір, що об’єднує кваліфікованих аматорів астрономії.

Уперше почав застосовувати об’єктивну призму для масового фотографування спектрів зір. Видав каталог «Гарвардська фотометрія» (перше видання, 1884) і «Дреперівскій каталог зоряних спектрів» (1890, у 1897 р. додатково було видано каталог південних зір).

На честь науковця (і також його брата Вільяма Пікерінґа) названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 784 Пікерінгія.

Едвард Чарлз Пікерінґ помер 3 лютого 1919 р. у Кембриджі (шт. Массачусетс).

Докладніше про Едварда Пікерінґа