Пікерінґ Генрі Вільям

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Пікерінґ Генрі Вільям (15.II.1858 — 16.I.1938)

Pikerinh Henri

Американський астроном Вільям Генрі Пікерінґ (молодший брат Едварда Пікерінґа) народився 15 лютого 1858 р. у Бостоні. Здобувши (1879) вищу освіту в Массачусетському технологічному інституті, викладав у ньому до 1883 р. фізику. З 1887 р. — професор астрономії Гарвардського університету. Також працював у Гарвардській обсерваторії, яку очолював його брат Едвард Пікерінґ. У 1924 р. пішов у відставку — переселився на Ямайку, де продовжував астрономічні спостереження.

Галузь наукових інтересів Вільяма Пікерінґа — планети, інші тіла Сонячної системи. Виконував візуальні й фотографічні дослідження планет та інших тіл Сонячної системи. Показав, що темні ділянки на Марсі — це не моря. Упродовж тривалого часу спостерігав поверхню Місяця й підтвердив існування змін його ландшафту. Відкрив дев’ятий супутник СатурнаФебу. Запропонував метод обертового дзеркала для вимірювання швидкості метеорів.

Був прихильником (як і Парсівал Ловелл) гіпотези існування транснептунової планети. Керував встановленням телескопа в Ловеллівській обсерваторії поблизу Флаґстаффа (шт. Арізона). Уперше (1907) опублікував розрахункові дані про її положення (коли в 1930 р. було відкрито Плутон, то його зображення виявили на фотознімках, отриманих ще в 1919 р., приблизно там, де вказував Пікерінґ).

Брав участь в організації станцій спостереження, які Гарвардська обсерваторія створювала по світу — у Південній Каліфорнії, Перу, Південній Африці, на Ямайці.

На честь науковця (і також його брата) названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 784 Пікерінгія.

Вільям Генрі Пікерінг помер 17 січня 1938 р. у Мандевілі на острові Ямайка.

Докладніше про Вільяма Пікерінґа