Пікерінґ Генрі Вільям

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Пікерінґ Генрі Вільям (15.II.1858 — 16.I.1938)

Pikerinh Henri

Американський астроном Вільям Генрі Пікерінґ (молодший брат Едварда Пікерінґа) народився 15 лютого 1858 р. у Бостоні. Здобувши (1879) вищу освіту в Массачусетському технологічному інституті, викладав у ньому до 1883 р. фізику. З 1887 р. — професор астрономії Гарвардського університету. Також працював у Гарвардській обсерваторії, яку очолював його брат Едвард Пікерінґ. У 1924 р. пішов у відставку — переселився на Ямайку, де продовжував астрономічні спостереження.

Галузь наукових інтересів Вільяма Пікерінґа — планети, інші тіла Сонячної системи. Виконував візуальні й фотографічні дослідження планет та інших тіл Сонячної системи. Показав, що темні ділянки на Марсі — це не моря. Упродовж тривалого часу спостерігав поверхню Місяця й підтвердив існування змін його ландшафту. Відкрив дев’ятий супутник СатурнаФебу. Запропонував метод обертового дзеркала для вимірювання швидкості метеорів.

Був прихильником (як і Парсівал Ловелл) гіпотези існування транснептунової планети. Керував встановленням телескопа в Ловеллівській обсерваторії поблизу Флаґстаффа (шт. Арізона). Уперше (1907) опублікував розрахункові дані про її положення (коли в 1930 р. було відкрито Плутон, то його зображення виявили на фотознімках, отриманих ще в 1919 р., приблизно там, де вказував Пікерінґ).

Брав участь в організації станцій спостереження, які Гарвардська обсерваторія створювала по світу — у Південній Каліфорнії, Перу, Південній Африці, на Ямайці.

На честь науковця (і також його брата) названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 784 Пікерінгія.

Вільям Генрі Пікерінг помер 17 січня 1938 р. у Мандевілі на острові Ямайка.

Докладніше про Вільяма Пікерінґа