Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Нові дані від «Габбла» дали змогу пояснити відсутність темної матерії

26 листопада 2020

 

Нові дані, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, надають додаткові докази руйнування галактики NGC 1052-DF4 внаслідок припливів. Цей результат пояснює попередній висновок, що цій галактиці бракує більшої частини темної матерії. Вивчивши розподіл світла та кулястих зоряних скупчень галактики, астрономи дійшли висновку, що сила тяжіння сусідньої галактики NGC 1035 позбавила NGC 1052-DF4 темної матерії і зараз розриває цю галактику на частини.

Докладніше:

Свого часу один з районів Марса зазнав мегаповені

25 листопада 2020

 

Завдяки численним автоматичним місіям, які досліджували атмосферу, поверхню та геологію Марса, вчені дійшли висновку, що Марс колись був набагато теплішим і вологим місцем. Крім того, що планета мала щільнішу атмосферу, вона була досить теплою, щоб на поверхні могла існувати рідка вода в річках, озерах і навіть океані, що покривав більшу частину північної півкулі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Ретік Йоахім Ґеорг (16.XII.1514 — 4.ХІІ.1576)

 

Retik 

Німецький астроном і математик Ґеорг Йоахім Ретік (справжнє прізвище фон Лаухен) народився 16 грудня 1514 р. в австрійському місті Фельдкірх. У 14 років змушений був змінити прізвище, взявши псевдонім Ретік. Здобувши (1536) вищу освіту в університеті Віттенберґа, залишився в ньому викладати математику та астрономію.

 

У 1538 р., отримавши дворічну відпустку в університеті для продовження астрономічної освіти, приїхав у м. Фромборк до Миколи Коперника. Видав (1540) популярний виклад геліоцентричної системи світу під назвою«Narratio Prima» («Перше оповідання»). Повершувшись (1541) до університету, організував видання (1543) головної праці М. Коперника — книги «Про обертання небесних сфер».

 

Очолював (1542—1545) кафедру математики в Лейпцигському університеті (з 1548 р. — професор богословського факультету). Потім переїхав (1551) до Праги, а згодом (1554) до Кракова. Побудував під Краковом одну з перших в Європі постійних обсерваторій, де виконував (1555—1572) астрономічні спостереження з метою розвинути систему Коперніка.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 15949 Ретік.

 

Ґеорг Йоахім Ретік помер 4 грудня 1574 р. у м. Кошиці (нині Словаччина).

 

Докладніше про Ґеорга Ретіка

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1