Ретік Йоахім Ґеорг

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Ретік Йоахім Ґеорг (16.XII.1514 — 4.ХІІ.1576)

Retik

Німецький астроном і математик Ґеорг Йоахім Ретік (справжнє прізвище фон Лаухен) народився 16 грудня 1514 р. в австрійському місті Фельдкірх. У 14 років змушений був змінити прізвище, взявши псевдонім Ретік. Здобувши (1536) вищу освіту в університеті Віттенберґа, залишився в ньому викладати математику та астрономію.

У 1538 р., отримавши дворічну відпустку в університеті для продовження астрономічної освіти, приїхав у м. Фромборк до Миколи Коперника. Видав (1540) популярний виклад геліоцентричної системи світу під назвою«Narratio Prima» («Перше оповідання»). Повершувшись (1541) до університету, організував видання (1543) головної праці М. Коперника — книги «Про обертання небесних сфер».

Очолював (1542—1545) кафедру математики в Лейпцигському університеті (з 1548 р. — професор богословського факультету). Потім переїхав (1551) до Праги, а згодом (1554) до Кракова. Побудував під Краковом одну з перших в Європі постійних обсерваторій, де виконував (1555—1572) астрономічні спостереження з метою розвинути систему Коперніка.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 15949 Ретік.

Ґеорг Йоахім Ретік помер 4 грудня 1574 р. у м. Кошиці (нині Словаччина).

Докладніше про Ґеорга Ретіка