Шмідт Мартен

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Шмідт Мартен (н. 28.XII.1929 р.)

Shmidt Marten

Нідерландський та американський астроном Мартен Шмідт народився 28 грудня 1929 р. у Ґронінґені (Нідерланди). Здобув вищу освіту в Ґронінґенському університеті (вчився разом з Яном Оортом). Протягом 1949—1959 рр. — співробітник Лейденської обсерваторії. У 1956—1958 роках був на стажуванні в обсерваторії Маунт-Вілсон. З 1959 р. мешкає в США, працює в Каліфорнійському технологічному інституті (з 1964 р. — професор, у 1975—1978 рр. очолював відділ фізики, математики та астрономії). Одночасно також (1959—1980) працював в обсерваторіях Маунт-Вілсон і Маунт-Паломар (упродовж 1978—1980 рр. на посаді директора). З 1980 р. — співробітник обсерваторії Маунт-Паломар.

Галузь наукових інтересів Мартена Шмідта — квазари. Ототожнив (1963) широкі емісійні лінії в спектрі зореподібного оптичного об’єкта 3C 273 (водночас сильного джерела радіовипромінювання), які до того не вдавалося ототожнити, з лініями водню, сильно зміщеними в червону ділянку спектра. Це відкриття стало початком вивчення нової групи об’єктів, названих квазарами. Описав (1964) оптичні властивості квазарів, вивчив спектри і визначив червоні зміщення багатьох з них. Разом з Леонардом Ґрінстейном розглянув можливу природу квазарів і розробив модель, засновану на гіпотезі про їхню космологічну природу. Інші роботи присвячені спіральній структурі, розподілу речовини в Галактиці, впливу процесів утворення зір на еволюцію зоряних систем.

На честь науковця названо астероїд 10430 Мартшмідт.