Шмідт Юліус Фрідріх Йоганн

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Шмідт Юліус Фрідріх Йоганн (26.X.1825 — 20.II.1884)

Shmidt Yohann

Німецький астроном і геофізик Йоганн Фрідріх Юліус Шмідт народився 26 жовтня 1825 р. у м. Ойтин (північ Німеччини). Астрономією цікавився з шкільних років (у 14 років прочитав книгу «Селенографічний фрагмент» Йоганна Шретера і зацікавився Місяцем назавжди). Протягом 1841—1845 рр. працював у Гамбурзькій обсерваторії. У 1846—1852 роках був асистентом Фрідріха Арґеландера в Боннській обсерваторії, де брав участь в зонних спостереженнях для каталогу «Боннський огляд». Упродовж 1853—1858 рр. очолював приватну обсерваторією барона фон Ункрехцберга поблизу Оломоуца. На запрошення уряду Греції очолив (1858) Національну обсерваторію в Афінах і перебував на посаді директора до кінця життя.

Галузь наукових інтересів Йоганна Шмідта — Місяць. Уклав і видав (1878) великий атлас Місяця на 25 аркушах, що повнотою (у ньому відзначено 32 856 кратерів) і точністю перевершив місячний атлас Вільгельм Бера і Йоганна Медлера. Описав 28 місячних затемнень, які спостерігав упродовж 38 років.

Протягом 40 років виконував систематичні спостереження змінних зір, відкрив багато нових змінних, зокрема Нову Лебедя (1876). Зробив кілька сотень замальовок Юпітера, визначив з високою точністю періоди обертання Юпітера і Марса. Виконав дуже багато спостережень сонячних плям, зодіакального світла, комет, туманностей. Систематично спостерігав метеори і метеорні потоки, визначив радіанти багатьох потоків.

На честь науковця (і також його кількох тезок) названо кратер на Місяці, кратер на Марсі.

Йоганн Фрідріх Юліус Шмідт помер 7 лютого 1884 р. в Афінах (Греція).

Докладніше про Йоганна Шмідта