Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Магнітні хвилі дають змогу пояснити таємницю зовнішнього шару Сонця

23 січня 2021

Надзвичайно гарячий зовнішній шар атмосфери Сонця, корона, має зовсім інший хімічний склад, ніж холодніші внутрішні шари, і причина цього бентежить науковців десятиліттями. Одне з пояснень полягає в тому, що в середньому шарі (хромосфері) магнітні хвилі спричиняють розподіл сонячної плазми на різні компоненти. У корону проникають лише іони, а нейтральні частинки залишаються в нижчому шарі. Цей процес приводить до накопичення таких елементів, як залізо, кремній та магній у зовнішній атмосфері нашої зорі.

Докладніше:

Найвіддаленіший квазар проливає світло на те, як ростуть чорні діри

14 січня 2021

 

Група астрономів, яку очолювали науковці з Аризонського університету, спостерігала квазар на відстані 13,03 мільярда світлових років від Землі — найвіддаленіший натепер квазар. Зважаючи на таку відстань, це означає, що квазар існував уже через 670 мільйонів років після Великого Вибуху, коли вік Всесвіту становив лише 5% від його теперішнього віку. Квазар містить надмасивну чорну діру, маса якої еквівалентна масі 1,6 мільярда Сонць.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Швабе Самуель Генріх (25.X.1789 — 11.IV.1875)

 

Shvabe 

Німецький астроном-аматор Генріх Самуель Швабе народився 25 жовтня 1789 р. у м. Дессау (Німеччина). Здобувши (1812) фах фармацевта в Берлінському університеті, повернувся в Дессау й став до роботи в аптеці, що належала його родині. Астрономією зацікавився навчаючись в університеті.

 

Протягом 1826—1843 рр. (17 років поспіль) кожного ясного дня виконував спостереження Сонця (мав на меті відкрити гіпотетичну планету Вулкан, орбіта якої лежить, як вважали, ближче до Сонця, ніж орбіта Меркурія). Першим (1831) докладно вивчив Червону пляму на Юпітері. Систематично виконував спостереження сонячних плям. Виявив (1843), що їх кількість на Сонці змінюється періодично (мінімуми й максимуми числа плям повторювалися приблизно через 10 років). Результати спостережень опублікував у праці «Спостереження Сонця 1843».

 

Директор Бернської обсерваторії Рудольф Вольф звернув на неї увагу й організував у своїй обсерваторії регулярні спостереження сонячних плям (згодом він уточнив період появи плям на Сонці — 11 років). Відкриття Швабе стало загальновизнаним, коли А. Гумбольдт в третьому томі своєї фундаментальної праці «Космос» (1851) навів статистику сонячних плям з 1826 р.

 

На честь науковця названо Астрономічну станцію (обсерваторія і планетарій) «Генріх Швабе», що міститься на території однієї з середніх шкіл в Дессау.

 

Генріх Самуель Швабе помер 11 квітня 1875 р. у м. Дессау.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1