Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Де Всесвіт ховає свою, досі не знайдену, масу?

15 лютого 2019

На перший погляд здається дивним те, що коли астрономи «збирають до купи» всю нормальну матерію в сучасному Всесвіті, то приблизно її третину вони не виявляють шляхом спостережень. (Відсутню речовину не слід ототожнювати з ще загадковішою темною матерією). Пошук відсутньої речовини триває протягом багатьох років. Нові результати спостережень рентгенівської обсерваторії NASA «Чандра» (Chandra), оприлюднені в Astrophysical Journal, можливо, допомогли науковцям знайти цю «загублену» речовину.

Докладніше:

Пузирі довкола молодих зір

06 лютого 2019

З допомогою багатокомпонентного спектроскопічного приймача (Multi Unit Spectroscopic Explorer, MUSE), який встановлено на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), отримано яскраве кольорове зображення однієї з ділянок Великої Магелланової Хмари (Large Magellanic Cloud, LMC). Ділянка, що має назву LHA 120-N 180B, або коротко N180 B, ― це тип туманності, відомий як H II регіон (вимовляється «аш-два»). Такі туманності є розсадниками нових зір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Швабе Самуель Генріх (25.X.1789 — 11.IV.1875)

 

Shvabe 

Німецький астроном-аматор Генріх Самуель Швабе народився 25 жовтня 1789 р. у м. Дессау (Німеччина). Здобувши (1812) фах фармацевта в Берлінському університеті, повернувся в Дессау й став до роботи в аптеці, що належала його родині. Астрономією зацікавився навчаючись в університеті.

 

Протягом 1826—1843 рр. (17 років поспіль) кожного ясного дня виконував спостереження Сонця (мав на меті відкрити гіпотетичну планету Вулкан, орбіта якої лежить, як вважали, ближче до Сонця, ніж орбіта Меркурія). Першим (1831) докладно вивчив Червону пляму на Юпітері. Систематично виконував спостереження сонячних плям. Виявив (1843), що їх кількість на Сонці змінюється періодично (мінімуми й максимуми числа плям повторювалися приблизно через 10 років). Результати спостережень опублікував у праці «Спостереження Сонця 1843».

 

Директор Бернської обсерваторії Рудольф Вольф звернув на неї увагу й організував у своїй обсерваторії регулярні спостереження сонячних плям (згодом він уточнив період появи плям на Сонці — 11 років). Відкриття Швабе стало загальновизнаним, коли А. Гумбольдт в третьому томі своєї фундаментальної праці «Космос» (1851) навів статистику сонячних плям з 1826 р.

 

На честь науковця названо Астрономічну станцію (обсерваторія і планетарій) «Генріх Швабе», що міститься на території однієї з середніх шкіл в Дессау.

 

Генріх Самуель Швабе помер 11 квітня 1875 р. у м. Дессау.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1