Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Надмасивні чорні діри незабаром після Великого Вибуху: як вони сформувалися?

24 березня 2020

Їхня маса в мільярди разів більша, ніж у Сонця: що уможливило появу надмасивних чорних дір, які спостерігали нещодавно, коли Всесвіту, вік якого нині 14 мільярдів років, було «лише» 800 мільйонів років? Для астрофізиків формування цих космічних монстрів за такий короткий час — справжня наукова головоломка, яка ставить важливі питання щодо сучасних знань про розвиток цих небесних тіл.

Докладніше:

Виявлено екзопланету, де йдуть залізні дощі

11 березня 2020

Дослідники, які працюють з Дуже великим телескопом (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), спостерігали надзвичайну планету. На думку науковців на ній ідуть дощі із заліза. Упродовж світлої частини доби температура на цій надгарячій гігантській екзопланеті піднімається вище 2400 градусів Цельсія. За такої температури відбувається випаровування металів. Сильний вітер переносить пари заліза на холодніший нічний бік планети, де вони конденсуються в краплі заліза.

 

На цій ілюстрації показано вигляд екзопланети WASP-76b вночі. На денному боці дуже гарячої гігантської екзопланети температура піднімається вище 2400 градусів Цельсія. Цього достатньо для випаровування металів. Сильний вітер переносить пари заліза на холодніший нічний бік, де вони конденсується в краплі заліза. У лівій частині зображення видно термінатор — межу, що розділяє денний і нічний боки екзопланети. Фото з сайту www.eso.org.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Швабе Самуель Генріх (25.X.1789 — 11.IV.1875)

 

Shvabe 

Німецький астроном-аматор Генріх Самуель Швабе народився 25 жовтня 1789 р. у м. Дессау (Німеччина). Здобувши (1812) фах фармацевта в Берлінському університеті, повернувся в Дессау й став до роботи в аптеці, що належала його родині. Астрономією зацікавився навчаючись в університеті.

 

Протягом 1826—1843 рр. (17 років поспіль) кожного ясного дня виконував спостереження Сонця (мав на меті відкрити гіпотетичну планету Вулкан, орбіта якої лежить, як вважали, ближче до Сонця, ніж орбіта Меркурія). Першим (1831) докладно вивчив Червону пляму на Юпітері. Систематично виконував спостереження сонячних плям. Виявив (1843), що їх кількість на Сонці змінюється періодично (мінімуми й максимуми числа плям повторювалися приблизно через 10 років). Результати спостережень опублікував у праці «Спостереження Сонця 1843».

 

Директор Бернської обсерваторії Рудольф Вольф звернув на неї увагу й організував у своїй обсерваторії регулярні спостереження сонячних плям (згодом він уточнив період появи плям на Сонці — 11 років). Відкриття Швабе стало загальновизнаним, коли А. Гумбольдт в третьому томі своєї фундаментальної праці «Космос» (1851) навів статистику сонячних плям з 1826 р.

 

На честь науковця названо Астрономічну станцію (обсерваторія і планетарій) «Генріх Швабе», що міститься на території однієї з середніх шкіл в Дессау.

 

Генріх Самуель Швабе помер 11 квітня 1875 р. у м. Дессау.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1