Швабе Самуель Генріх

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Швабе Самуель Генріх (25.X.1789 — 11.IV.1875)

Shvabe

Німецький астроном-аматор Генріх Самуель Швабе народився 25 жовтня 1789 р. у м. Дессау (Німеччина). Здобувши (1812) фах фармацевта в Берлінському університеті, повернувся в Дессау й став до роботи в аптеці, що належала його родині. Астрономією зацікавився навчаючись в університеті.

Протягом 1826—1843 рр. (17 років поспіль) кожного ясного дня виконував спостереження Сонця (мав на меті відкрити гіпотетичну планету Вулкан, орбіта якої лежить, як вважали, ближче до Сонця, ніж орбіта Меркурія). Першим (1831) докладно вивчив Червону пляму на Юпітері. Систематично виконував спостереження сонячних плям. Виявив (1843), що їх кількість на Сонці змінюється періодично (мінімуми й максимуми числа плям повторювалися приблизно через 10 років). Результати спостережень опублікував у праці «Спостереження Сонця 1843».

Директор Бернської обсерваторії Рудольф Вольф звернув на неї увагу й організував у своїй обсерваторії регулярні спостереження сонячних плям (згодом він уточнив період появи плям на Сонці — 11 років). Відкриття Швабе стало загальновизнаним, коли А. Гумбольдт в третьому томі своєї фундаментальної праці «Космос» (1851) навів статистику сонячних плям з 1826 р.

На честь науковця названо Астрономічну станцію (обсерваторія і планетарій) «Генріх Швабе», що міститься на території однієї з середніх шкіл в Дессау.

Генріх Самуель Швабе помер 11 квітня 1875 р. у м. Дессау.