Швабе Самуель Генріх

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Швабе Самуель Генріх (25.X.1789 — 11.IV.1875)

Shvabe

Німецький астроном-аматор Генріх Самуель Швабе народився 25 жовтня 1789 р. у м. Дессау (Німеччина). Здобувши (1812) фах фармацевта в Берлінському університеті, повернувся в Дессау й став до роботи в аптеці, що належала його родині. Астрономією зацікавився навчаючись в університеті.

Протягом 1826—1843 рр. (17 років поспіль) кожного ясного дня виконував спостереження Сонця (мав на меті відкрити гіпотетичну планету Вулкан, орбіта якої лежить, як вважали, ближче до Сонця, ніж орбіта Меркурія). Першим (1831) докладно вивчив Червону пляму на Юпітері. Систематично виконував спостереження сонячних плям. Виявив (1843), що їх кількість на Сонці змінюється періодично (мінімуми й максимуми числа плям повторювалися приблизно через 10 років). Результати спостережень опублікував у праці «Спостереження Сонця 1843».

Директор Бернської обсерваторії Рудольф Вольф звернув на неї увагу й організував у своїй обсерваторії регулярні спостереження сонячних плям (згодом він уточнив період появи плям на Сонці — 11 років). Відкриття Швабе стало загальновизнаним, коли А. Гумбольдт в третьому томі своєї фундаментальної праці «Космос» (1851) навів статистику сонячних плям з 1826 р.

На честь науковця названо Астрономічну станцію (обсерваторія і планетарій) «Генріх Швабе», що міститься на території однієї з середніх шкіл в Дессау.

Генріх Самуель Швабе помер 11 квітня 1875 р. у м. Дессау.