Віппл Лоуренс Фред

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Віппл Лоуренс Фред (5.XI.1906 — 30.VIII.2004)

Vippl

Американський астроном Фред Лоуренс Віппл народився 5 листопада 1906 р. в Ред-Оук (штат Айова). Здобувши (1927) вищу освіту в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі, протягом 1927—1929 рр. був викладачем університету в Берклі. У 1930—1931 роках працював у Лікській обсерваторії. Упродовж 1931—2001 рр. — в Гарвардському університеті й Гарвардській обсерваторії (у 1950—1977 рр. — професор астрономії). У 1955—1973 роках очолював Смітсонівську астрофізичну обсерваторію.

Галузь наукових інтересів Фреда Віппла — комети, метеори, планетарні туманності, еволюція зір і Сонячної системи. Одним з перших оцінив результати піонерських радіоастрономічних досліджень Карла Янського й разом з Леонардом Ґрінстейном розглянув можливу природу космічного радіовипромінювання. Відкрив один астероїд і шість комет (одну з них названо його ім’ям). Запропонував модель ядра комети як суміші льодів з вкрапленнями частинок метеорної речовини. Виконав багато фотографічних і радіоспостережень метеорів з метою вивчення верхньої атмосфери Землі.

Керував (1962—1973) програмою NASA з фотографування метеорів і пошуків метеоритів. Був (1958—1972) науковим консультантом NASA, керівником багатьох інших робіт цієї організації (служби оптичного стеження за штучними супутниками Землі, проектів довгострокових орбітальних астрономічних обсерваторій тощо).

На честь науковця названо (окрім комети Віппла) астероїд 1940 Віппл, обсерваторія Віппла в Аризоні.

Фред Лоуренс Віппл помер 30 серпня 2004 р. у Кембриджі (шт. Массачусетс).