Жансен Сезар Жюль П’єр

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Жансен Сезар Жюль П’єр (22.II.1824 — 23.XII.1907)

Zhansen

Французький астроном П’єр Жюль Сезар Жансен народився 22 лютого 1824 р. в Парижі. Здобувши (1852) вищу освіту, викладав у ліцеї, працював домашнім учителем. Розпочав (1862) астрономічні спостереження у власній обсерваторії, обладнавши її у Парижі (підтвердив (1863), що Місяць не має атмосфери). 1865 р. став професором фізики в Архітектурній школі. З 1876 р. — директор новоствореної астрофізичної обсерваторії в Медоні (очолював її до останніх днів життя). У 1893 р. заснував й очолив обсерваторію на горі Монблан для вирішення задач астрофізики, земної фізики й метеорології.

Галузь наукових інтересів П’єра Жансена — фізика Сонця. Одним з перших застосував фотографію і спектральний аналіз в астрономії, головно для дослідження Сонця. Першим розпочав вивчати вибіркове поглинання світла земною атмосферою, внаслідок чого виникають телуричні лінії в спектрі Сонця. Застосував спектральний аналіз до вивчення холодних атмосфер інших планет. Отримав (1867) докази наявності водяної пари в атмосфері Марса. Спостерігав сонячні затемнення (в Італії, Індії, Алжирі, Іспанії), а також проходження Венери по диску Сонця (у 1874 р.) — в Японії.

Першим визначив природу сонячних протуберанців і створив метод, що дозволяє спостерігати їх не лише під час затемнень, сконструювавши (1869) для цього спектрогеліоскоп. Першим почав регулярне фотографування Сонця. Створив атлас фотографій поверхні Сонця, отриманих ним у 1876—1903 роках в Медонській обсерваторії. Неодноразово підіймався на повітряних кулях для спостережень Сонця або метеорних потоків.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі.

П’єр Жюль Сезар Жансен помер 23 грудня 1907 р. в Медоні.

Докладніше про П’єра Жюля Сезаря Жансена

Також про Жансена є ще інформація в замітці Л. Казанцевої «Ювілеї перших “надхмарних” астрономічних спостережень».