Колчинський Ілля Григорович

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Колчинський Ілля Григорович (5.V.1913 — 2.I.2004)

Kolchynskii

Доктор фізико-математичних наук Ілля Григорович Колчинський народився 3 травня 1913 р. у Києві. Здобувши (1938) вищу освіту на механіко-математичному факультеті Київського державного університету за спеціальністю «математик», навчався до 1941 р. в аспірантурі при кафедрі астрономії цього ж університету. Учасник 1941—1945 рр. Другої світової війни як командир взводу топорозвідки артилерійського полку. Протягом 1946—1948 років — старший науковий співробітник Астрономічної обсерваторії Київського університету. Упродовж 1949—1988 рр. працював у Головній астрономічній обсерваторії (ГАО) АН УРСР (з 1964 р. і до кінця 1975 р. обіймав посаду завідувача відділу фотографічної астрометрії, у 1976—1988 рр. був науковим консультантом ГАО).

Галузь наукових інтересів І.Г. Колчинського — атмосферна рефракція, явища мерехтіння зір та атмосферна турбулентність. Завдяки його зусиллям в ГАО був установлений і введений у дію один з перших телескопів — подвійний довгофокусний астрограф Тепфера-Штейнгеля, на якому виконували фотографічні спостереження для визначення точних положень планет, туманностей і вибраних зір.

Ініціатор (разом з А.Б. Онєгіною) всесоюзної кооперативної програми «Фотографічний огляд північного неба» (ФОН, 1975 р.), яка через 25 років була завершена створенням першої версії каталогу ФОНАК (ФОН + Астрографічний каталог), що містить положення, власні рухи та фотометричні характеристики понад 2 млн зір північного неба.

Автор монографії «Оптическая нестабильность земной атмосферы по наблюдениям звезд» (1967) і книжки «Наблюдения и факт в астрономии» (1982). Співавтор біографічного довідника «Астрономы» (1986 — друге видання).

Був незмінним керівником методологічного семінару ГАО та активним пропагандистом наукових знань (опублікував цілу низку популярних книжок, брошур і статей з астрономії). Брав активну участь в організації Київського планетарію (1952).

Докладніше про Іллю Колчинського:

А.О. Корсунь. Пам’яті Іллі Григоровича Колчинського (1913—2004)