Олексій Костянтинович Король

(До 75-річчя з дня народження)

Відомий радянський астрометрист Олексій Костянтинович Король народився 4 березня 1913 р. у Києві. Його дитинство припало на роки громадянської війни. Буремні події не обминули й родину Королів: білогвардійці стратили двох дядьків Олексія (один з них — перший російський льотчик М. Н. Єфімов).

Після закінчення восьмирічки О.К. Король вступив до ФЗУ при заводі «Більшовик», де здобув спеціальність розмітника. Згодом передовий робітник і активний комсомолець одержав путівку на вечірній робітфак Київського університету, а 1932 р. його перевели на другий курс стаціонару фізико-математичного факультету.

До Великої Вітчизняної війни у Київському університеті не було відділення астрономії. Студенти одержували мінімум астрономічних знань на лекціях з описової, сферичної та теоретичної астрономії. Крім того, деякі з них брали участь у спостереженнях і обчислювальних роботах в астрономічній обсерваторії.

З часом виникла потреба мати спеціалістів високої кваліфікації. Для розв’язання цієї проблеми при обсерваторії було засновано аспірантуру. Першими аспірантами (1936—1939) стали два вихованця Київського університету — О.К. Король і М.М. Остафов. їх науковим керівником був тодішній директор обсерваторії професор С.Д. Чорний, спеціаліст з питань небесної механіки. Після аспірантури О.К. Короля було направлено до Полтавського педагогічного інституту.

У зв’язку з напруженою міжнародною обстановкою О.К. Короля призвали до лав Червоної Армії. 22 червня 1941 р. йому судилося зустріти на західному кордоні нашої Вітчизни. В одному з боїв О.К. Короля було поранено. Він переховувався у сільських жителів, а потім почав пробиратися до Києва. З 30 вересня 1941 р., коли О.К. Король дістався рідного міста, почалося нелегке життя радянського громадянина за умов фашистської окупації.

Астрономічна обсерваторія, в якій О.К. Король почав працювати, залишалася острівцем радянського життя, її директором після евакуації більшості довоєнного персоналу був спеціаліст у галузі математики та теоретичної механіки, професор (згодом член-кореспондент АН УРСР) Ю.Д. Соколов. За його словами, головним завданням він вважав зберегти наукове обладнання та бібліотеку обсерваторії, атакож допомагати радянським людям, котрі не змогли евакуюватися з тих чи інших причин.

Діяльність співробітників обсерваторії цим не обмежувалася. Вони створили групу, яка допомагала партизанам: приймали зведення Радінформбюро, передавали їх у партизанський загін і розповсюджували серед населення. На території обсерваторії іноді переховувалися партизани особи єврейської національності. За такі дії загрожував розстріл на місці, але співробітники обсерваторії про це не думали, здійснюючи свій непомітний щоденний подвиг.

Завершенням патріотичної діяльності обсерваторців було врятування наукового обладнання обсерваторії: ящики, призначені для наукових приладів, що їх мали вивезти до Німеччини, заповнили металобрухтом, камінням тощо.

По визволенні Києва О.К. Король знову в Радянській Армії. Після двох тяжких поранень його демобілізували. За запрошенням академіка АН УРСР О.Я. Орлова — засновника і першого директора Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР — О.К. Король стає з січня 1945 р. одним із перших співробітників ГАО. Поступово до обсерваторії надходило наукове обладнання. Установлення, регулювання та дослідження одного з основних інструментів обсерваторії — великого вертикального круга Ваншаффа — припало на долю О.К. Короля. Водночас він працював над кандидатською дисертацією, яку захистив 1950 р.

Якщо на початку наукової діяльності інтереси О.К. Короля (як учня С.Д. Чорного) стосувалися небесної механіки, то тепер його захопила фундаментальна астрометрія, тобто побудування каталогів зір. Першою великою працею, виконаною разом з співробітником обсерваторії В.В. Коніним у 1952 — 1953 рр., був «Каталог 588 слабких зір» (понад 2,5 тис. спостережень), який дістав схвалення астрометричної громадськості Радянського Союзу: адже наведені в ньому положення зір були більш точні, ніж в аналогічних каталогах, складених в інших обсерваторіях.

У 1954 р. О.К. Король розпочав велику роботу (за 8 років — понад 12 тис. спостережень) по визначенню абсолютних координат 1792 яскравих і слабких фундаментальних зір в єдиній системі. Підсумком її став каталог, що увійшов складовою в міжнародне починання «П’ятий фундаментальний каталог (FК5)». На основі каталога О.К. Король написав та захистив докторську дисертацію.

У 1957 р. Астрономічна рада АН СРСР доручила О.К. Королю організувати в Голосієво станцію оптичних спостережень за штучними супутниками Землі. Робота ця йшла паралельно з основною — спостереженнями на вертикальному крузі. Діяльність О.К. Короля як начальника станції була згодом відзначена грамотою Президії АН СРСР.

О.К. Король був членом Астрометричної комісії Астрономічної ради членом Міжнародного астрономічного союзу (МАС).

Велику увагу О.К. Король приділяв популяризації астрономічних знань. Ще перебуваючи в аспірантурі, він листувався з аматорами астрономи; працюючи в ГАО, багато виступав з лекціями перед киянами та жителями різних районів України, воїнами Далекою Сходу та Півночі, був і на цілинних землях Казахстану. Для Української Радянської Енциклопедії О.К. Король написав декілька статей. Протягом багатьох років він був відповідальним секретарем «Короткого астрономічного календаря», а випуск на 1978 р. вже готував як відповідальний редактор.

Однак побачити цей календар О.К. Королю не судилося: він помер 10 березня 1977 р.

О. О. Король

Джерело: Короткий астрономічний календар 1988