У ніч максимальної дії метеорного потоку Персеїди у 2021 році на зоряному небі не буде Місяця. Оскільки світло цього небесного тіла заважає спостерігати метеори, то без цієї завади слід очікувати яскравого небесного видовища. Про нього на сайті науково-популярного журналу Sky&Telescope в замітці Fine Show Expected from the Perseid Meteor Shower розповідає американський аматор астрономії та її популяризатор Боб Кінґ (Bob King). Нижче наводимо переклад цієї замітки українською мовою.
Очікуємо прекрасне шоу від метеорного потоку Персеїди
Без завади від Місяця цьогорічний метеорний потік Персеїди має бути дивовижним. Знайдіть темне місце і насолоджуйтесь кожним спалахом.
Рафаель Шмалл (Rafael Schmall) зробив майже 1000 знімків протягом трьох вечорів, щоб створити цей монтаж — світлину метеорного потоку Персеїди 2017 року. Він знімав за допомогою Canon EOS 6D з 16-мм об'єктивом при діафрагмі f/2,8 та з 20-секундною експозицією із ISO 6400. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Місяць, що лише три з половиною дні тому був у фазі молодика і зайде близько 22 години за місцевим літнім часом, дозволить матихорошу сценудля дивовижного шоу щорічного метеорного потоку Персеїди. Оскільки потік активний з середини липня до кінця серпня, не дивуйтеся, побачивши кілька метеорів у будь-яку ясну ніч протягом наступних кількох тижнів. Але протягом усього цього відтинку часу заплануйте спостереження в ніч з 11 на 12 серпня, коли очікується, що потік досягне максимуму. Згідно з прогнозами, пік може навіть триватий наступної ночі, тому можна планувати спостереження також з 12 на 13 серпня.
Радіант потоку Персеїди до 23 години місцевого літнього часу піднімається досить високою на північному сході, тому метеори спалахують все частіше. Що вище радіант потоку, то більше метеорів видно на всьому небі. Персеїди відрізняються від випадкових чи спорадичних метеорів тим, що ви можете простежити їх шлях назад до радіанту в сузір’ї Персея. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Під час максимуму зенітне погодинне число (zenithal hourly rate, ZHR) Персеїд може досягати 100 на годину, але це ідеальне значення: для радіанту, що міститься в зеніті, й дуже темного неба, коли видно зорі до 6,5 видимої зоряної величини. Ба більше, таку кількість можна побачити протягом лише однієї години. Більшість спостерігачів під хорошим небом побачать близько 50 метеорів за годину й половину від цього числа ті, хто буде спостерігати на забрудненому світлом чи вкритому димом від пожеж зоряному небі. Щоб максимально насолоджуватися потоком, знайдіть якомога темнішу місцину.
На цьому знімку екрана з мапою світлового забруднення зображено місто Спокен (Spokane) та його околиці. Хоча місто має значне світлове забруднення, темне небо для його мешканців відносно доступне. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Якщо ви маєте змогу подорожувати, скористайтеся інтерактивною мапою світлового забруднення, щоб визначити місця з найтемнішим небом у вашій місцевості. Перемістіть мапу й збільшіть її масштаб за допомогою комп’ютерної мишки, щоб наблизити район, який вас цікавить. Він буде позначений кольором відповідно до кількості світлового забруднення. Уникайте фіолетових, червоних і жовтих зон і прямуйте до сірих районів, де нічне небо відносно темне.
Я використовую 24-мм об’єктив та інтервалометр (ліворуч), щоб затвор фотоапарата спрацьовував автоматично, і роблю послідовні знімки з експозицією 30 секунд. Встановіть значення ISO 1600 якщо об’єктив з діафрагмою f/2,8 або ISO 3200 для f/4. Ручні грілки (ще в упаковці лише для демонстрації) оберігають об’єктив від роси. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Навіть під менш ідеальним небом ви все одно побачите багато метеорів. Мені подобається лежати в розкладеному кріслі й насолоджуватися тим, що відбувається на небі, поки інтервалометр керує роботою фотоапарата. Куди б ви не дивились — ви побачите метеори. Я часто дивлюсь на схід та південний схід, щоб мати можливість побачити «короткі» метеори, які з’являються поблизу радіанта, а також довші смуги під прямим кутом до нього.
Спостерігайте метеори принаймні годину. Це дасть вам змогу війти в ритм події, коли ви побачите, як обертається зоряне небо, а Юпітер і Сатурн піднімаються у південній його частині. Обидві планети перебувають в опозиції цього місяця і містяться в сузір’ї Козорога. У ніч на 12 серпня Юпітер порадує особливим сюрпризом.
Юпітер (ліворуч знизу) і Сатурн (праворуч угорі) містяться на відстані приблизно 20° один від одного і до опівночі лежать у південно-східній ділянці неба. Їх буде видно всю ніч під час максимуму Персеїд. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Упродовж відтинку з 2 год 42 хв до 5 год 07 хв Всесвітнього часу (UT) біля найбільшої планети буде видно лише один її супутник — Каллісто, який міститься від диска Юпітера на відстані 10′ на схід. Іо і Ганімед перебувають за диском, а Європа та її тінь проходять перед ним⁎. Далі картина змінюється. Усього за шість хвилин між 5 год 07 хв — 5 год 13 хв UT Ганімед, Іо та Європа (у такому порядку) знову стають видимими поруч з Юпітером!
⁎Від перекладача! Оскільки літній київський час «випереджає» Всесвітній на 3 години, то початок описаної Б. Кінґом конфігурації супутників Юпітера в Україні можна спостерігати в ранковий час (з 5 год 42 хв літнього київського часу) протягом буквально 10 хвилин. Далі Юпітер зникне за горизонтом.
Темп активності метеорного потоку зазвичай найбільший в ранковий час, бо Земля обернена до напрямку свого орбітального руху тією частиною, де настає ранок. Метеори «наштовхуються» на Землю в її ранкових регіонах, натомість у вечірніх — вони «наздоганяють» нашу планету. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Невелику кількість Персеїдів буде видно приблизно з 22 години за місцевим літнім часом, коли радіант підніметься на висоту 20° у північно-східній частині неба. Але що пізніше ви почнете спостерігати, то більше ви побачите: зазвичай найкращими є години між 2 — 4 год 30 хв ранку. Ось тоді радіант піднімається найвище, а горизонт «відрізає» найменшу кількість метеорів. Після опівночі Земля також обертається у напрямку метеорного потоку, що збільшує відносну швидкість, з якою метеороїди вражають атмосферу, збільшуючи їх яскравість, видимість та кількість.
Земля проходить через потік орбітального сміття, залишений кометою Свіфта-Таттла кожної середини серпня. Коли пил та дрібні камінці стикаються із Землею, вони спалахують в атмосфері як метеори. Натисніть тут для інтерактивного перегляду цієї візуалізації. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Персеїди — норовливі діти своєї материнської комети 109P/Свіфта-Таттла, періодичної комети, яка повертається до Сонця кожні 133 роки. Востаннє вона пройшла перигелій в 1992 році й знову повернеться до цієї точки в 2125 році. Після кожного її візиту залишається слід пилу, що нагадує інверсійний слід літака і який називають волокном. Кожного серпня Земля перетинає орбіту комети і прокладає шлях крізь залишки її речовини від попереднього проходу.
Різнокольоровий кулястоподібний спалах метеора (болід) з потоку Персеїди в 2016 році. Швидкість Персеїд висока — вона становить близько 60 кілометрів на секунду, тому цей потік дає найбільшу кількість болідів, ніж будь-який інший. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Оскільки кожна пилинка потрапляє в атмосферу зі швидкістю близько 60 кілометрів на секунду, вона спричиняє надзвукову ударну хвилю, яка стискає і нагріває повітря перед нею. Це свою чергою нагріває метеороїд до білого кольору і спалює його до сажі. Водночас пилинка внаслідок руху збуджує (іонізує) молекули повітря на своєму шляху. Коли молекули повертаються до попереднього незбудженого стану, вони випромінюють світло. Тому світяться гарячі шматочки кометого пилу, а іонізоване повітря відповідальне за знайомі спостерігачам метеорні сліди. Середня ширина метеорного сліду становить близько метра, а довжина — десятки кілометрів. Його утворюють іонізоване повітря, що світитьтся, та пари металів і кремнію від метеороїда.
Персеїди не тільки швидкі, вони славляться своїми болідами, тобто метеорами, видима зоряна величина яких становит –3 або яскравішими. Білл Кук (Bill Cooke) з Управління метеороїдів (Meteoroid Environment Office) NASA називає Персеїди «чемпіоном болідів» серед щорічних метеорних потоків. Це тому, вважає Кук, що материнська комета має більше за нормальне ядро (близько 26 кілометрів) і може давати метеороїди відносно великих розмірів, які спричиняють яскраві спалахи.
Джеремі Перес (Jeremy Perez) зафіксував 101 метеор з потоку Персеїди та 22 спорадичних метеорів у цій композиції з 3700 знімків, зроблених протягомночі з 11 на 12 серпня 2020 року. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Згідно з китайськими літописам, Персеїди спостерігали щонайменше з 36 р. н. е., але офіційно вони не були визнані повторюваним метеорним потоком до кінця 1830-х років. Поки троє європейських спостерігачів незалежно визнали, що незвичайна кількість метеорів регулярно з’являється одночасно кожного серпня. Хоча їхня робота привела до офіційного визнання потоку, не вони першими помітили неодноразову появу Персеїд. Ця честь належить німецьким та англійським католикам, які впродовж століть називали щорічний серпневий метеорний потік демонстрацією сліз святого Лаврентія — диякона ранньо-християнськох Церкви, якого 10 серпня 258 року нашої ери спалили за розпорядженням римського імператора Валеріана.
Незалежно від того, спостерігаєте ви з вершини гори, узбережжя чи просто з подвір’я, слідкуйте за потоком та насолоджуйтесь шоу. А якщо хмари заважатимуть, астрофізик та популяризатор астрономії Джанлука Масі (Gianluca Masi) транслюватиме метеори у прямому ефірі на своєму веб-сайті Віртуального телескопа (Virtual Telescope), починаючи з 24 години UT 11 серпня. Ви також можете переглянути прямий етер від Інституту астрофіки Канарських островів, починаючи з 23 год 15 хв за Всесвітнім часом 12 серпня.
За інф. з сайту https://skyandtelescope.org підготував Іван Крячко
