Голові Верховної Ради України
РАЗУМКОВУ Д. О.
Прем’єр-Міністру України
ШМИГАЛЮ Д. А.
ВЕЛЬМИШАНОВНІ ВИСОКОПОСАДОВЦІ!
Поява цього листа зумовлена прийняттям Верховною Радою України 3 березня 2021 р. за основу проекту Закону «Про обчислення часу в Україні» (№ 4201).
Проект Закону встановлює правові засади обчислення часу в Україні та регулює відносини при поширенні інформації про час. Прийняття такого Закону, в якому наведені основні означення шкал та одиниць вимірювання часу, є необхідним.
Водночас, цим проектом Закону встановлюється, що на всій території України обчислення часу здійснюється за Київським часом (часом середнього меридіану другого міжнародного годинного поясу, що дорівнює збільшеному на дві години Всесвітньому координованому часу (UТС)). Кабінету Міністрів України доручено розробити пропозиції щодо приведення нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.
Цим листом я хотів би попередити про можливі негативні наслідки прийняття такого Закону, які у свій час призвели до невиконання рішення Верховної Ради України про обчислення часу від 20.09.2011 р.
У чому полягає проблема?
Немає сумніву, що на всій території України необхідно раціонально використовувати всю світлу частину доби для роботи та відпочинку громадян України. Вирішення цієї задачі ускладнюється двома обставинами, а саме географічним положенням України та тим, що не вся її територія входить до другого годинного поясу.
Отже, в разі прийняття Закону № 4201, в Україні доведеться запровадити регіональні графіки робочого часу (див. додаток 1). Це вже ми безуспішно проходили, що обумовлено традицією та консерватизмом українського суспільства – розпочинати роботу, навчання та інші служби о 9 годині ранку. Боюся, що і на цей раз така радикальна реформа, яка передбачає початок роботи державних органів влади о 8 год. (до речі, це практика багатьох західних країн), виявиться для нас нездійсненою. Я вже не згадую тут про чисто технічні проблеми інформаційних систем.
Можливі інші варіанти вирішення проблеми обчислення часу в Україні (див. додаток 2). Один з таких варіантів запропоновано у експертному висновку Національної академії наук України на згаданий законопроект № 4201. Він полягає у переході цього року 27 березня на літній час без його подальшої відміни. Тобто, в Україні встановлюється Київський координований час (ККЧ), що є UTC+3. В такому разі досягається відносно повне використання світлої частини доби на всій території України та відпадає необхідність запровадження регіональних графіків.
Розумію, що звучатимуть «політичні» зауваження – Україна живе за «московським часом».Прозвучать та перестануть (а частина території третього годинного поясу житиме за ККЧ, тим більше, що РФ ще остаточно не визначилася з умовами обчислення часу на своїй території). На мою думку, тут наша якась боязливість реакції північного сусіда недоречна. Так жили та працювали за умов використання сонячного часу наші далекі предки.
Академік НАН України
Голова Державної комісії
єдиного часу і еталонних частот (1996-2010) Я. С. Яцків
Додаток 1 до відкритого листа академіка НАН України Я. С. Яцківа до Голови Верховної Ради України та Прем’єр-Міністра України
Додаток 2 до відкритого листа академіка НАН України Я. С. Яцківа до Голови Верховної Ради України та Прем’єр-Міністра України
За інф. прес-служби ГАО НАН України підготував Іван Крячко
