Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Біля дуже молодої зорі відкрито чотири великих екзопланети

16 жовтня 2018

Молода зоря (її вік становить два мільйони років), відома під назвою CI Tau (CI Кита), вперше заявляла про себе, коли астрономи виявили в її протопланетному диску екзопланету типу «гарячий Юпітер». Тепер з допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) дослідники знайшли в неї ще три газові гіганти. Це відкриття піднімає нові питання щодо того, як формуються і розвиваються планетні системи.

Докладніше:

Перші переконливі докази існування супутника в екзопланети

04 жовтня 2018

Астрономи з Колумбійського університету за допомогою Космічного телескоп імені Габбла та космічного телескопа «Кеплер» зібрали переконливі докази існування супутника в екзопланети Кеплер-1625б, що лежить на відстані 8000 світлових років від Землі.

 

У статті, оприлюдненій 3 жовтня в журналі Science Advances, Алекс Тіачі (Alex Teachey) і Девід Кіппінґ (David Kipping) повідомляють про виявлення кандидата в екзосупутники, тобто супутника, що обертається навколо планети біля іншої (не Сонця — Ред.) зорі. Цей кандидат є незвичним через його великий розмір, співмірний з діаметром Нептуна. У Сонячній системі, де відомо близько 200 природних супутників планет, таких великих об’єктів цього типу не існує.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Харківська астрономічна обсерваторія

           

Астрономічну обсерваторію Харківського університету засновано 1883 р. за ініціативою професора Григорія Левицького. Він зміг вмовити виділити кошти на створення обсерваторії і придбання для неї інструментів не лише ректора університету, але й власника оптичного магазину в Харкові. Нову астрономічну обсерваторію збудували на території університетського саду. Доречно зауважити, що за понад 80 років до цього в Харківському університеті був створений (1808) астрономічний кабінет, а згодом і кілька тимчасових обсерваторій, які використовували з навчальною метою.

 

Спершу Харківська обсерваторія виконувала дослідження з астрометрії, але з плином часу її наукова тематика доповнилась роботами з планетної і зоряної астрономії. Над питаннями астрометрії (створення зоряних каталогів) в обсерваторії працювали відомі її науковці Людвіг Струве і Микола Євдокимов. Астрофізичні дослідження розвивав у Харківській обсерваторії видатний український астроном Борис Герасимович (працював у ній протягом 1920—1931 років).

 

Планетні дослідження започаткував Василь Фесенков, а Микола Барабашов (видатний український астроном, директор Харківської обсерваторії протягом 1930—1970 рр.) заснував у 20—30 роках минулого століття харківську школу дослідників планет. Завдяки цьому обсерваторія стала в колишньому Радянському Союзі одним з лідерів у вивченні тіл Сонячної системи. Так, у співпраці з іншими обсерваторіями тут було виконано обробку фотографій оберненого боку Місяця та створено «Атлас оберненого боку Місяця» (1960—1964).

 

2002 р. на базі Харківської обсерваторії створено науково-дослідний інститут астрономії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Нині це одна з провідних астрономічних установ України, де виконують фундаментальні та прикладні дослідження з фізики Сонця, Місяця, планет, супутників, астероїдів, комет, фундаментальної астрометрії та зоряної астрономії, розробляють і удосконалюють методи астрономічних спостережень.

 

Інститут астрономії обладнано 70-см і 27-см телескопами-рефлекторами, 35-см телескопом системи Бейкера-Шмідта,20-см рефрактором Цейса, пасажним інструментом, спектрогеліографом та іншими інструментами й приладами. Він має позаміську спостережну станцію та наукову бібліотеку.

 

Харківська обсерваторія працює у взаємодії з кафедрою астрономії університету і є базою для підготовки студентів за спеціальністю «Астрономія» та підготовки кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру та докторантуру. Наукові дослідження обсерваторія виконує також у співпраці з науковцями з провідних астрономічних країн світу.

 

В Астрономічній обсерваторії Харківського університету, окрім названих вище, працювали і нині працюють відомі українські астрономи Юрій Александров, Володимир Захожай, Платон Порецький, Юрій Шкуратов та інші.

 

За інф. з сайту НДІ астрономії ХНУ

  

Докладно про історію Харківської астрономічної обсерваторії в книзі «200 лет астрономии в Харьковском университете» (под ред. проф. Ю. Г. Шкуратова, Х. : ХНУ, 2008. — 632 с.).

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1