Фаулер Альфред Вільям

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Фаулер Альфред Вільям (9.VIII.1911 — 14.III.1995)

Fauler

Американський фізик і астрофізик Вільям Альфред Фаулер народився 9 серпня 1911 р. у м. Пітсбург (шт. Пенсильванія). Здобув (1933) вищу освіту в університеті штату Огайо. З 1936 р. працював у Каліфорнійському технологічному інституті (з 1946 р. — професор, у 1963—1967 роках — президент). У 1954—1955 і 1961—1962 роках був співробітником Кавендішської лабораторії Кембриджського університету (Велика Британія).

Галузь наукових інтересів Вільяма Фаулера — ядерна фізика. Досліджував (1947—1954) реакції, що відбуваються в надрах зір і викликають синтез гелію з водню (протон-протонний цикл). Результати цих складних і трудомістких вимірювань, а також уточнення вмісту важких елементів у зоряній речовині дозволили побудувати кількісну модель генерації енергії в надрах Сонця.

Разом з англійськими астрофізиками Маргарет і Джеффрі Бербіджами та Фредом Хойлом («четвірка B2FH») створив (1955—1957) теорію синтезу важких елементів. Запропонував (1960) механізм вибуху Наднових. Ці процеси приводять до збагачення межзоряного середовища важкими елементами, які потім входять до складу новонароджених зір і планет.

Виконав (1962) разом з Леонардом Ґрінстейном і Фредом Хойлом докладні розрахунки, що дозволили зрозуміти механізм утворення легких елементів (літію, берилію, бору, важкого ізотопу водню — дейтерію) на ранніх етапах еволюції Сонячної системи.

Виконав (1967) аналіз шляхів утворення легких елементів на ранніх етапах розширення однорідного та ізотропного Всесвіту.

Президент (1976) Американського фізичного товариства. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1983 р. (разом з С. Чандрасекаром) за створення теорії утворення хімічних елементів. На честь науковця названо астероїд 12137 Вілліфаулер.

Вільям Альфред Фаулер помер 14 березня 1995 р. у Пасадені (шт. Каліфорнія).