Фаулер Альфред Вільям

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Фаулер Альфред Вільям (9.VIII.1911 — 14.III.1995)

Fauler

Американський фізик і астрофізик Вільям Альфред Фаулер народився 9 серпня 1911 р. у м. Пітсбург (шт. Пенсильванія). Здобув (1933) вищу освіту в університеті штату Огайо. З 1936 р. працював у Каліфорнійському технологічному інституті (з 1946 р. — професор, у 1963—1967 роках — президент). У 1954—1955 і 1961—1962 роках був співробітником Кавендішської лабораторії Кембриджського університету (Велика Британія).

Галузь наукових інтересів Вільяма Фаулера — ядерна фізика. Досліджував (1947—1954) реакції, що відбуваються в надрах зір і викликають синтез гелію з водню (протон-протонний цикл). Результати цих складних і трудомістких вимірювань, а також уточнення вмісту важких елементів у зоряній речовині дозволили побудувати кількісну модель генерації енергії в надрах Сонця.

Разом з англійськими астрофізиками Маргарет і Джеффрі Бербіджами та Фредом Хойлом («четвірка B2FH») створив (1955—1957) теорію синтезу важких елементів. Запропонував (1960) механізм вибуху Наднових. Ці процеси приводять до збагачення межзоряного середовища важкими елементами, які потім входять до складу новонароджених зір і планет.

Виконав (1962) разом з Леонардом Ґрінстейном і Фредом Хойлом докладні розрахунки, що дозволили зрозуміти механізм утворення легких елементів (літію, берилію, бору, важкого ізотопу водню — дейтерію) на ранніх етапах еволюції Сонячної системи.

Виконав (1967) аналіз шляхів утворення легких елементів на ранніх етапах розширення однорідного та ізотропного Всесвіту.

Президент (1976) Американського фізичного товариства. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1983 р. (разом з С. Чандрасекаром) за створення теорії утворення хімічних елементів. На честь науковця названо астероїд 12137 Вілліфаулер.

Вільям Альфред Фаулер помер 14 березня 1995 р. у Пасадені (шт. Каліфорнія).