Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Фаулер Альфред Вільям (9.VIII.1911 — 14.III.1995)

 

Fauler 

Американський фізик і астрофізик Вільям Альфред Фаулер народився 9 серпня 1911 р. у м. Пітсбург (шт. Пенсильванія). Здобув (1933) вищу освіту в університеті штату Огайо. З 1936 р. працював у Каліфорнійському технологічному інституті (з 1946 р. — професор, у 1963—1967 роках — президент). У 1954—1955 і 1961—1962 роках був співробітником Кавендішської лабораторії Кембриджського університету (Велика Британія).

 

Галузь наукових інтересів Вільяма Фаулера — ядерна фізика. Досліджував (1947—1954) реакції, що відбуваються в надрах зір і викликають синтез гелію з водню (протон-протонний цикл). Результати цих складних і трудомістких вимірювань, а також уточнення вмісту важких елементів у зоряній речовині дозволили побудувати кількісну модель генерації енергії в надрах Сонця.

 

Разом з англійськими астрофізиками Маргарет і Джеффрі Бербіджами та Фредом Хойлом («четвірка B2FH») створив (1955—1957) теорію синтезу важких елементів. Запропонував (1960) механізм вибуху Наднових. Ці процеси приводять до збагачення межзоряного середовища важкими елементами, які потім входять до складу новонароджених зір і планет.

 

Виконав (1962) разом з Леонардом Ґрінстейном і Фредом Хойлом докладні розрахунки, що дозволили зрозуміти механізм утворення легких елементів (літію, берилію, бору, важкого ізотопу водню — дейтерію) на ранніх етапах еволюції Сонячної системи.

 

Виконав (1967) аналіз шляхів утворення легких елементів на ранніх етапах розширення однорідного та ізотропного Всесвіту.

 

Президент (1976) Американського фізичного товариства. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1983 р. (разом з С. Чандрасекаром) за створення теорії утворення хімічних елементів. На честь науковця названо астероїд 12137 Вілліфаулер.

 

Вільям Альфред Фаулер помер 14 березня 1995 р. у Пасадені (шт. Каліфорнія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1