Ламберт Генріх Йоганн

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Ламберт Генріх Йоганн (26.VIII.1728 — 25.IX.1777)

Lambert

Німецький фізик, астроном, математик і філософ Йоганн Генріх Ламберт народився 26 серпня 1728 р. у м. Мюлуз (Ельзас). Освіту здобув самотужки. Протягом 1748—1758 рр. працював домашнім вчителем. Виконував астрономічні спостереження в Цюриху. У Мюнхені брав участь в організації Баварської АН. Повернувшись до Швейцарії, брав участь у геодезичних роботах з уточнення кордону між Італією та Швейцарією. З 1765 р. до кінця життя працював у Берлінській академії наук.

Галузь наукових інтересів Йоганна Ламберта в астрономії — комети (їхні орбіти), будова Всесвіту. Розробив метод наближеної оцінки відстані від Землі до комети. Спробував визначити відстань до зір шляхом зіставлення їхньої яскравості. Один із засновників фотометрії. Запропонував першу теорію відбиття світла гладкими матовими поверхнями (запровадив термін альбедо — лат. білість). Вивчав атмосферну рефракцію. Дослідив особливості обертання Юпітера і Сатурна.

У книжці «Космологічні листи про устрій Всесвіту» (1761) розширив і поглибив попередні погляди на будову Всесвіту, а також виклав, розроблене ним, учення про структурну нескінченність Всесвіту. Розвинув ідею ієрархічної будови Всесвіту й зробив спробу визначити розміри окремих його систем з фотометричних розрахунків.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 187 Ламберта.

Йоганн Генріх Ламберт помер 25 вересня 1777 р. в Берліні.

Докладніше про Йоганна Ламберта