Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Ремер Крістенсен Оле (25.IX.1644 — 19.IX.1710)

 

Remer 

Данський астроном Оле Крістенсен Ремер народився 25 вересня 1644 р. у м. Орхус (півострів Ютландія). Здобувши вищу освіту в Копенгаґенському університет, допомагав Жану Пікару визначати географічні координати Уранібурга — знаменитої обсерваторії Тіхо Браге. Пікар переконав Ремера перебратися в Париж. З 1671 р. працював у Паризькій обсерваторії під керівництвом Джованні Кассіні. Зі спостережень супутників Юпітера вперше визначив (1675) швидкість світла. Повернувся (1681) в Данію й став професором математики і астрономії в Копенгаґенському університеті.

 

Виконував астрономічні спостереження в університетській обсерваторії, використовуючи вдосконалені інструменти, зроблені за його кресленнями. Винайшов кілька астрономічних інструментів (полуденну трубу, меридіанне коло, екваторіал з годинниковим колом і дугою нахилів та деякі інші). З допомогою цих інструментів виконав низку досліджень, зокрема  визначив координати понад 1000 зір.

 

Упродовж 17 (чи 18) років виконував спостереження, що на його думку, мали привести до визначення річних паралаксів нерухомих зір. Як королівський математик він розробив для Данії національну систему мір і вагів (її запровадили 1 травня 1683 року). Йому також належить заслуга запровадження (1710) в Данії григоріанського календаря.

 

У 1705 р. став поліцмейстером й бургомістром Копенгаґені й перебував на цій посаді до кінця життя. На честь науковця названо кратер на Місяці, астерої 2897 Оле Ремер.

 

Оле Крістенсен Ремер помер 19 вересня 1710 р. у Копенгаґені.

 

Докладніше про Оле Ремера

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1