Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Нові дані від «Габбла» дали змогу пояснити відсутність темної матерії

26 листопада 2020

 

Нові дані, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, надають додаткові докази руйнування галактики NGC 1052-DF4 внаслідок припливів. Цей результат пояснює попередній висновок, що цій галактиці бракує більшої частини темної матерії. Вивчивши розподіл світла та кулястих зоряних скупчень галактики, астрономи дійшли висновку, що сила тяжіння сусідньої галактики NGC 1035 позбавила NGC 1052-DF4 темної матерії і зараз розриває цю галактику на частини.

Докладніше:

Свого часу один з районів Марса зазнав мегаповені

25 листопада 2020

 

Завдяки численним автоматичним місіям, які досліджували атмосферу, поверхню та геологію Марса, вчені дійшли висновку, що Марс колись був набагато теплішим і вологим місцем. Крім того, що планета мала щільнішу атмосферу, вона була досить теплою, щоб на поверхні могла існувати рідка вода в річках, озерах і навіть океані, що покривав більшу частину північної півкулі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Ремер Крістенсен Оле (25.IX.1644 — 19.IX.1710)

 

Remer 

Данський астроном Оле Крістенсен Ремер народився 25 вересня 1644 р. у м. Орхус (півострів Ютландія). Здобувши вищу освіту в Копенгаґенському університет, допомагав Жану Пікару визначати географічні координати Уранібурга — знаменитої обсерваторії Тіхо Браге. Пікар переконав Ремера перебратися в Париж. З 1671 р. працював у Паризькій обсерваторії під керівництвом Джованні Кассіні. Зі спостережень супутників Юпітера вперше визначив (1675) швидкість світла. Повернувся (1681) в Данію й став професором математики і астрономії в Копенгаґенському університеті.

 

Виконував астрономічні спостереження в університетській обсерваторії, використовуючи вдосконалені інструменти, зроблені за його кресленнями. Винайшов кілька астрономічних інструментів (полуденну трубу, меридіанне коло, екваторіал з годинниковим колом і дугою нахилів та деякі інші). З допомогою цих інструментів виконав низку досліджень, зокрема  визначив координати понад 1000 зір.

 

Упродовж 17 (чи 18) років виконував спостереження, що на його думку, мали привести до визначення річних паралаксів нерухомих зір. Як королівський математик він розробив для Данії національну систему мір і вагів (її запровадили 1 травня 1683 року). Йому також належить заслуга запровадження (1710) в Данії григоріанського календаря.

 

У 1705 р. став поліцмейстером й бургомістром Копенгаґені й перебував на цій посаді до кінця життя. На честь науковця названо кратер на Місяці, астерої 2897 Оле Ремер.

 

Оле Крістенсен Ремер помер 19 вересня 1710 р. у Копенгаґені.

 

Докладніше про Оле Ремера

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1