Ремер Крістенсен Оле

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Ремер Крістенсен Оле (25.IX.1644 — 19.IX.1710)

Remer

Данський астроном Оле Крістенсен Ремер народився 25 вересня 1644 р. у м. Орхус (півострів Ютландія). Здобувши вищу освіту в Копенгаґенському університет, допомагав Жану Пікару визначати географічні координати Уранібурга — знаменитої обсерваторії Тіхо Браге. Пікар переконав Ремера перебратися в Париж. З 1671 р. працював у Паризькій обсерваторії під керівництвом Джованні Кассіні. Зі спостережень супутників Юпітера вперше визначив (1675) швидкість світла. Повернувся (1681) в Данію й став професором математики і астрономії в Копенгаґенському університеті.

Виконував астрономічні спостереження в університетській обсерваторії, використовуючи вдосконалені інструменти, зроблені за його кресленнями. Винайшов кілька астрономічних інструментів (полуденну трубу, меридіанне коло, екваторіал з годинниковим колом і дугою нахилів та деякі інші). З допомогою цих інструментів виконав низку досліджень, зокрема визначив координати понад 1000 зір.

Упродовж 17 (чи 18) років виконував спостереження, що на його думку, мали привести до визначення річних паралаксів нерухомих зір. Як королівський математик він розробив для Данії національну систему мір і вагів (її запровадили 1 травня 1683 року). Йому також належить заслуга запровадження (1710) в Данії григоріанського календаря.

У 1705 р. став поліцмейстером й бургомістром Копенгаґені й перебував на цій посаді до кінця життя. На честь науковця названо кратер на Місяці, астерої 2897 Оле Ремер.

Оле Крістенсен Ремер помер 19 вересня 1710 р. у Копенгаґені.

Докладніше про Оле Ремера