Шейнер Христоф

Останні новини

Отримано перший знімок великим планом зорі за межами нашої галактики

21 листопада 2024

«Вперше нам вдалося зробити збільшене зображення зорі, яка перебуває на кінцевому етапі еволюції та міститься в іншій галактиці, тобто за межами Молочного Шляху», — сказав Кейічі Онака (Keiichi Ohnaka), астрофізик з Університету Андреса Белло в Чилі. Знімок зорі WOHG64, що розташована на відстані приголомшливих 160 000 світлових років від нас, отримано завдяки разючій різкості, яку має Дуже великий телескоп-інтерферометр (Very Large Telescope Interferometer, VLTI) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO). Ці спостереження показують: зоря викидає газ і пил на останніх стадіях перед тим, як вона стане надновою.

Докладніше:

Досі бракує доказів утворення великих планет біля легендарної зорі

02 листопада 2024

У фільмі «Контакт» («Contact») 1997 року, адаптованому за романом Карла Саґана 1985 року, головна героїня, вчена Еллі Ерровей (у виконанні актриси Джоді Фостер), вирушає в червоточину, побудовану космічними прибульцями, до зорі Веги. Вона з’являється в сніговій бурі з уламків, що оточують зірку, але явних планет не видно.

Схоже, творці фільму все зробили правильно.

Докладніше:

Шейнер Христоф (25.VII.1575 — 18.VII.1650)

Sheiner

Німецький астроном і фізик Христоф Шейнер народився 25 липня 1575 р. у містечку Вальд (Баварія). Здобувши вищу освіту в Інгольштадтському університеті, працював викладачем в університеті міста Фрейбург. Протягом 1610—1616 рр. — професор в університеті Інгольштадта, де почав астрономічні дослідження. Далі кілька років викладав математику в Римському університеті. З 1623 р. — ректор єзуїтського колегіуму в Нисі (Силезія).

Галузь наукових інтересів Христофа Шейнера — спостереження Сонця. Відкрив (1611) незалежно від Ґалілео Ґалілея і Йоганна Фабриціуса плями на Сонці (на відміну від Ґалілея спочатку вважав їх невеликими планетами, що обертаються на незначній відстані від поверхні Сонця). Першим спостерігав сонячні факели. Уперше ретельно простежив за рухом плям і визначив за ними період обертання Сонця навколо осі й нахил осі обертання до екліптики. Першим висловив припущення, що період обертання різних частин поверхні Сонця навколо осі неоднаковий.

Виготовив (1613) для спостережень Сонця один з перших телескопів-рефракторів за схемою Кеплера (на відміну від телескопа Ґалілея, в ньому за окуляр править двоопукла лінза).

Христоф Шейнер помер 18 липня 1650 р. у м. Ниса (тоді Силезія, а нині Польща).

Докладніше про Христофа Шейнера