Шейнер Христоф

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Шейнер Христоф (25.VII.1575 — 18.VII.1650)

Sheiner

Німецький астроном і фізик Христоф Шейнер народився 25 липня 1575 р. у містечку Вальд (Баварія). Здобувши вищу освіту в Інгольштадтському університеті, працював викладачем в університеті міста Фрейбург. Протягом 1610—1616 рр. — професор в університеті Інгольштадта, де почав астрономічні дослідження. Далі кілька років викладав математику в Римському університеті. З 1623 р. — ректор єзуїтського колегіуму в Нисі (Силезія).

Галузь наукових інтересів Христофа Шейнера — спостереження Сонця. Відкрив (1611) незалежно від Ґалілео Ґалілея і Йоганна Фабриціуса плями на Сонці (на відміну від Ґалілея спочатку вважав їх невеликими планетами, що обертаються на незначній відстані від поверхні Сонця). Першим спостерігав сонячні факели. Уперше ретельно простежив за рухом плям і визначив за ними період обертання Сонця навколо осі й нахил осі обертання до екліптики. Першим висловив припущення, що період обертання різних частин поверхні Сонця навколо осі неоднаковий.

Виготовив (1613) для спостережень Сонця один з перших телескопів-рефракторів за схемою Кеплера (на відміну від телескопа Ґалілея, в ньому за окуляр править двоопукла лінза).

Христоф Шейнер помер 18 липня 1650 р. у м. Ниса (тоді Силезія, а нині Польща).

Докладніше про Христофа Шейнера