Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Виявлено потоки холодного газу, що живлять ранні масивні галактики

26 лютого 2021

 

Щоб галактики могли формуватися шляхом гравітаційної взаємодії, їм потрібно постійно «споживати» холодний газ.Що більша галактика, то більше холодного газу їй потрібно для зростання. Масивні галактики, виявлені в ранньому Всесвіті, потребували великої кількості холодного газу ― його загальний обсяг в 100 мільярдів разів перевищував масу Сонця.

 

Але звідки ці ранні, надвеликі галактики взяли стільки холодного газу, якщо вони перебували в оточенні більш гарячого газу?

Докладніше:

Молодий пульсар, можливо, міститься в центрі відомої наднової

24 лютого 2021

 

24 лютого 1987 р. астрономи зафіксували яскравий спалах наднової зорі, що стала видимою неозброєним оком за останні приблизно 400 років. Наднова 1987A (або коротко SN 1987A) спричинила велику зацікавленість серед астрономів. Нині це один із найдокладніше вивчених небесних об’єктів. Вона міститься у Великій Магеллановій Хмарі, невеликій галактиці-супутнику нашого Молочного Шляху, на відстані лише близько 170 000 світлових років від Землі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Шейнер Христоф (25.VII.1575 — 18.VII.1650)

 

Sheiner 

Німецький астроном і фізик Христоф Шейнер народився 25 липня 1575 р. у містечку Вальд (Баварія). Здобувши вищу освіту в Інгольштадтському університеті, працював викладачем в університеті міста Фрейбург. Протягом 1610—1616 рр. — професор в університеті Інгольштадта, де почав астрономічні дослідження. Далі кілька років викладав математику в Римському університеті. З 1623 р. — ректор єзуїтського колегіуму в Нисі (Силезія).

 

Галузь наукових інтересів Христофа Шейнера — спостереження Сонця. Відкрив (1611) незалежно від Ґалілео Ґалілея і Йоганна Фабриціуса плями на Сонці (на відміну від Ґалілея спочатку вважав їх невеликими планетами, що обертаються на незначній відстані від поверхні Сонця). Першим спостерігав сонячні факели. Уперше ретельно простежив за рухом плям і визначив за ними період обертання Сонця навколо осі й нахил осі обертання до екліптики. Першим висловив припущення, що період обертання різних частин поверхні Сонця навколо осі неоднаковий.

 

Виготовив (1613) для спостережень Сонця один з перших телескопів-рефракторів за схемою Кеплера (на відміну від телескопа Ґалілея, в ньому за окуляр править двоопукла лінза).

 

Христоф Шейнер помер 18 липня 1650 р. у м. Ниса (тоді Силезія, а нині Польща).

 

Докладніше про Христофа Шейнера

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1