Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Космічна таємниця: телескоп ESO зафіксував зникнення масивної зорі

30 червня 2020

 

Використовуючи Дуже великий телескоп (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), астрономи виявили відсутність нестійкої масивної зорів карликовій галактиці. Науковці вважають: це може свідчити про те, що зоря стала менш яскравою і частково затемнена пилом. Інше пояснення полягає в тому, що зоря колапсувала в чорну діру без явища наднової. «Якщо це було саме так, — сказав керівник наукової групи, докторант Триніті Коледжу в Дубліні (Trinity College Dublin) Ендрю Аллан (Andrew Allan), — це було б першим прямим виявленням зорі-монстра, яка закінчила своє життя таким чином».

Докладніше:

Нове дослідження з пошуку ознак технологічних цивілізацій у Всесвіті

22 червня 2020

Науковці Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики та Рочестерського університету розпочали спільний проєкт з пошуку ознак життя у Всесвіті за допомогою техносигнатур. На виконання дослідження вчені отримали грант від NASA — перше фінансування від агентства, що не стосується пошуків радіосигналів від інопланетян, і перше, призначене для SETI, за три останні десятиліття.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Шейнер Христоф (25.VII.1575 — 18.VII.1650)

 

Sheiner 

Німецький астроном і фізик Христоф Шейнер народився 25 липня 1575 р. у містечку Вальд (Баварія). Здобувши вищу освіту в Інгольштадтському університеті, працював викладачем в університеті міста Фрейбург. Протягом 1610—1616 рр. — професор в університеті Інгольштадта, де почав астрономічні дослідження. Далі кілька років викладав математику в Римському університеті. З 1623 р. — ректор єзуїтського колегіуму в Нисі (Силезія).

 

Галузь наукових інтересів Христофа Шейнера — спостереження Сонця. Відкрив (1611) незалежно від Ґалілео Ґалілея і Йоганна Фабриціуса плями на Сонці (на відміну від Ґалілея спочатку вважав їх невеликими планетами, що обертаються на незначній відстані від поверхні Сонця). Першим спостерігав сонячні факели. Уперше ретельно простежив за рухом плям і визначив за ними період обертання Сонця навколо осі й нахил осі обертання до екліптики. Першим висловив припущення, що період обертання різних частин поверхні Сонця навколо осі неоднаковий.

 

Виготовив (1613) для спостережень Сонця один з перших телескопів-рефракторів за схемою Кеплера (на відміну від телескопа Ґалілея, в ньому за окуляр править двоопукла лінза).

 

Христоф Шейнер помер 18 липня 1650 р. у м. Ниса (тоді Силезія, а нині Польща).

 

Докладніше про Христофа Шейнера

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1