Шейнер Христоф

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Шейнер Христоф (25.VII.1575 — 18.VII.1650)

Sheiner

Німецький астроном і фізик Христоф Шейнер народився 25 липня 1575 р. у містечку Вальд (Баварія). Здобувши вищу освіту в Інгольштадтському університеті, працював викладачем в університеті міста Фрейбург. Протягом 1610—1616 рр. — професор в університеті Інгольштадта, де почав астрономічні дослідження. Далі кілька років викладав математику в Римському університеті. З 1623 р. — ректор єзуїтського колегіуму в Нисі (Силезія).

Галузь наукових інтересів Христофа Шейнера — спостереження Сонця. Відкрив (1611) незалежно від Ґалілео Ґалілея і Йоганна Фабриціуса плями на Сонці (на відміну від Ґалілея спочатку вважав їх невеликими планетами, що обертаються на незначній відстані від поверхні Сонця). Першим спостерігав сонячні факели. Уперше ретельно простежив за рухом плям і визначив за ними період обертання Сонця навколо осі й нахил осі обертання до екліптики. Першим висловив припущення, що період обертання різних частин поверхні Сонця навколо осі неоднаковий.

Виготовив (1613) для спостережень Сонця один з перших телескопів-рефракторів за схемою Кеплера (на відміну від телескопа Ґалілея, в ньому за окуляр править двоопукла лінза).

Христоф Шейнер помер 18 липня 1650 р. у м. Ниса (тоді Силезія, а нині Польща).

Докладніше про Христофа Шейнера