Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Екзопланету з сімейства «субнептун» виявлено з допомогою космічного телескопа NASA

08 січня 2019

Новітній космічний «мисливець» за екзопланетами NASA Transiting Exoplanet Survey Satellite, (TESS, Супутник для спостережень транзитних екзопланет) виявив планету, що обертається навколо зорі HD 21749, яка лежить на відстані близько 53 світлових років від Землі в напрямку невеликого сузір’я Сітка. Про це було повідомлено 7 січня поточного року на 233-му з’їзді Американського астрономічного товариства в Сіетлі. Статтю про це відкриття взяв до публікації Astrophysical Journal.

Докладніше:

Науковці місії New Horizons в захваті від форми Ultima Thule

02 січня 2019

Оприлюднене вчора (вівторок, 1 січня 2019 р. — Ред.) найновіше зображення, отримане з допомогою космічного зонда NASA «Нові Горизонти» (New Horizons), об’єкта Ultima Thule з поясу Койпера вказує на те, що це небесне тіло має витягнуту форму, схожу на плоди арахісу чи кеглю для боулінгу. Світлини Ultima Thule кращої якості мають бути вже 2 січня.

 

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Сіттер де Віллем (6.V.1872 — 20.XI.1934)

 

Sitter 

Нідерландський астроном Віллем де Сіттер народився 6 травня 1872 р. в Снеку (провінція Фрисландія). Здобув освіту в Ґронінґенському університеті. Два роки працював обчислювачем в обсерваторії на мисі Доброї Надії (Південна Африка). Протягом 1899—1907 років — асистент Астрономічної лабораторії в Ґронінґені. У 1908 р. став професором астрономії в Лейденському університеті. З 1919 р. — директор Лейденський обсерваторії.

 

Галузь наукових інтересів Віллема де Сіттера — позиційна астрономія, небесна механіка, фотометрія зір, космологія. Понад 30 років вивчав супутники Юпітера (обробив довгі ряди їхніх геліометричних вимірювань; розробив нову теорію руху супутників, що враховує стиснення Юпітера, сонячні збурення й взаємні збурення супутників; отримав нові елементи їхніх орбіт). Цю теорію використовують для визначення руху супутників Юпітера.

 

Виконав багато фотометричних вимірювань зір на різних галактичних широтах і встановив (1904) систематичні розходження в кольорі між зорями поблизу смуги Молочного Шляху й поблизу галактичного полюса (їх згодом пояснили концентрацією молодих зір у галактичній площині). Виконав низку робіт щодо узгодження різних астрономічних сталих. Вивчав нерівномірність обертання Землі, пояснив уповільнення обертання приливним тертям.

 

Застосував (1917) теорію відносності Альберта Айнштайна до космологічної проблеми. Створив одну з перших релятивістських космологічних теорій, що передбачає можливість швидких рухів космічних об’єктів (вона є попередницею пізніших моделей Всесвіту, що описують його розширення).

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1686 Де Сіттер.

 

Віллем де Сіттер помер 20 листопада 1934 р. в Лейдені.

 

Докладніше про Віллема де Сіттера

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1