Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Сюняєв Рашид Алійович (н. 1.III.1943 р.)

 

Siuniaiev 

Російський радянський астрофізик Рашид Алійович Сюняєв народився 1 березня 1943 р. у м. Ташкент (Узбекистан). Здобув (1966) вищу освіту в Московському фізико-технічному інституті. Протягом 1966—1968 рр. навчався в аспірантурі цього інституту під керівництвом Якова Зельдовича. У 1968—1974 роках працював в Інституті прикладної математики Академії наук СРСР. З 1974 р. — в Інституті космічних досліджень АН СРСР (завідувач відділу астрофізики високих енергій). Працює також в Інституті астрофізики Товариства імені Макса Планка (Німеччина).

 

Галузь наукових інтересів Рашида Сюняєва — астрофізика високих енергій, фізика міжгалактичного середовища, теорії фонового випромінювання Всесвіту, космологія. Виконав цикл фундаментальних робіт з питань взаємодії випромінювання і плазми в екстремальних астрофізичних умовах (у ранньому Всесвіті, компактних джерелах рентгенівського випромінювання, ядрах галактик і квазарах). Запропонував методи пошуку й ототожнення чорних дір і нейтронних зір (за випромінюванням речовини, що зазнає акреції). Розробив (разом з М.І. Шакурою) теорію дискової акреції на релятивістські зорі.

 

Разом із Яковом Зельдовичем передбачив зниження яскравистої температури реліктового випромінювання в напрямках на скупчення галактик внаслідок взаємодії низькочастотних фотонів з гарячим міжгалактичним газом (ефект Сюняєва-Зельдовича). Цей ефект дозволяє визначати розмір хмари газу, відстань до неї і швидкість її руху відносно фонового випромінювання, що натомість дає можливість визначати сталу Габбла й вік Всесвіту.

 

Керував радянсько-французьким експериментом з дослідження космічних гамма-спалахів на супутнику «Прогноз-9» і виконаним на борту орбітальної станції «Салют-7» експериментом з вивчення жорсткого рентгенівського випромінювання компактних галактичних джерел. Очолював наукову групу, яка виконувала спостереження за допомогою приладів, встановлених на модулі «Квант» (входив до складу орбітальної пілотованої космічної станції «Мир»), а також відповідала за астрофізичні спостереження з допомогою супутників «Гранат» й ІНТЕГРАЛ і здійснювала підготовку міжнародного астрофізичного проекту Спектр-Рентген-Гамма.

 

У Німеччині працює в галузі теоретичної астрофізики високих енергій та фізичної космології, а також бере участь в інтерпретації даних космічного апарату Європейського космічного агентства «Планк».

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1