Слайфер Мелвін Весто

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Слайфер Мелвін Весто (11.XI.1875 — 8.XI.1969)

Slaifer

Американський астроном Весто Мелвін Слайфер народився 11 листопада 1875 р. в Малберрі (шт. Індіана). Здобувши (1901) вищу освіту в університеті штату Індіана, став до роботи в Ловеллівській обсерваторії (протягом 1916—1952 рр. — директор).

Галузь наукових інтересів Весто Слайфера — астроспектроскопія. Визначив методами спектроскопії швидкості й періоди осьового обертання Марса, Юпітера, Сатурна, Урана. Показав, що Венера обертається дуже повільно. Уперше отримав фотографії спектрів великих планет з високою дисперсією (на них було видно структуру молекулярних смуг поглинання, які Руперт Вільдт згодом ототожнив з смугами аміаку і метану). Відкрив міжзоряний натрій.

Уперше спостерігав спектр туманності. Виявив, що деякі дифузні туманності мають спектр, схожий на спектр зір (це вказує на пилову природу таких туманностей, що світяться відбитим світлом близьких до них зір). Першим виміряв високі променеві швидкості кулястих зоряних скупчень і спіральних туманностей (у 1913 р. отримав для Туманності Андромеди значення променевої швидкості, рівне 300 км/с) — це відкриття стало спостережною основою для теорії нестаціонарного Всесвіту.

Одним з перших дійшов висновку, що спіральні туманності є дуже далекими зоряними системами. Уперше отримав докази обертання галактик і виміряв (1913—1915) його швидкість для двох галактик. Вивчив спектри випромінювання нічного неба, полярних сяйв, великої кількості зір і комет. Керував пошуками передбаченої Персівалем Ловеллом транснептунової планети, яку відкрив у 1930 р. Клайд Томбо і яку назвали Плутоном.

На честь науковця (і його брата Ерла, теж астронома) названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 1766 Слайфер.

Весто Мелвін Слайфер помер 8 листопада 1969 р. у м. Флеґстафф (шт. Аризона).