Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами. 

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Тихов Гавриїл Адріанович (1.V.1875 — 25.I.1960)

                                                                                                                                                   

Tykhov 

Російський і радянський астроном Гавриїл Адріанович Тихов народився 1 травня 1875 р. у м. Смолевичі (Білорусь). Здобувши (1897) вищу освіту в Московському університеті, продовжив (1898—1900) навчання в Паризькому університеті й одночасно був практикантом П’єра Жансена в Медонській обсерваторії. Протягом 1906—1941 рр. працював у Пулковській обсерваторії й викладав у Петроградському (Ленінградському) університеті (1919—1931). Організував (1919) і протягом 30 років очолював астрофізичне відділення в Державному природничому інституті імені П.Ф. Лесгафта в Ленінграді. З 1941 р. мешкав в Алма-Аті й працював у академічних установах. Ініціював створення Секторору астроботаніки Академії наук Казахської РСР (очолював його з 1947 року).

 

Галузь наукових інтересів Гавриїла Тихова — фотометрія та колориметрія зір і планет, атмосферна оптика. Одним із перших почав широко застосовувати метод світлофільтрів в астрономії. Під час великого протистояння Марса (1909) отримав його перші фотографії в різних ділянках спектра, за якими виявив відмінність розмірів і яскравості полярних шапок у різних променях, встановив існування блакитної димки в атмосфері планети. На підставі спостережень Марса в різних спектральних ділянках шукав докази існування рослинності на планеті (виконав порівняльні дослідження спектрофотометричних властивостей поверхні Марса і земної рослинності). Вважав, що такі дослідження є завданням нової науки, яку назвав «астроботаніка».

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 2251 Тихов.

 

Гавриїл Адріанович Тихов помер 25 січня 1960 р. у м. Алма-Ата (Казахстан).

 

Докладніше про Гавриїла Адріановича Тихова

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1