Популяризація астрономічних знань в Україні
Зоряне небо приваблює своєю незбагненною красою багатьох людей, але астрономія, яка вивчає його об’єкти, — доволі складна фізико-математична наука. Можливо саме тому вже протягом тривалого часу актуальним є питання популяризації астрономічних знань, тобто їх виклад на рівні, зрозумілому для широкого загалу.
Звісно, уявити популяризацію астрономічних знань без участі професійних астрономів майже неможливо. Історія науки зберігає свідчення участі видатних астрономів у такій діяльності. Але професійним науковцям найперше треба виконувати дослідження, тому вони часто не в змозі багато уваги приділяти популяризації отриманих результатів. Усвідомлення цього об’єктивного факту привело до появи понад сто років тому науково-популярної журналістики (цікаво, що роль перших журналістів цього жанру виконували зазвичай астрономи, схильні й здатні створювати зрозумілі для загалу тексти). У 20-х роках минулого століття, після винайдення спеціального проектора зоряного неба, стали виникати планетарії (див. ст. Віталія Боровика «Планетарії — центри новітніх технологій») — установи, де можна було не лише побачити на екрані зоряне небо, але й дізнатися про його об’єкти від лектора.
Від самого початку й до тепер планетарій — доволі зручне місце як для популяризації астрономічних знань, так і для навчання астрономії (див. замітку «Планетарій для освіти»). Тому, незважаючи на велику вартість обладнання й облаштування, їх відкривають у світі нині все більше й більше. Окрім стаціонарних планетаріїв є мобільні (їх можна перевозити й, навіть, переносити), а також електронні планетарії — спеціальні комп’ютерні програми, що моделюють вигляд зоряного неба на екрані.
Колись в Україні діяло понад 10 стаціонарних планетаріїв, обладнаних відповідним проектором зоряного неба. Нині такі лишились тільки у Вінниці, Дніпропетровську, Донецьку, Києві, Харкові й Херсоні. Ці планетарії, маючи давні традиції популяризації астрономії, продовжують їх, щоправда з різним успіхом. Одеський планетарій нині міститься в одному з приміщень на території Науково-дослідного інституту «Астрономічна обсерваторія» Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.
Вінницький планетарій відкрито 1965 року в міському парку відпочинку. Планетарій обладнано спеціальним проектором зоряного неба фірми «Карл Цейс». 2014 р. виконано реконструкцію обладнання і ремонт приміщення планетарію.
Перейти на сайт Вінницького планетарію
Дніпровський планетарій відкрито у 1968 р. Його обладнано невеликим, але спеціальним проектором зоряного неба фірми «Карл Цейс». Цей планетарій багато працював і працює далі не лише на широкий загал, але й на учнівську молодь, яка вивчала раніше й вивчає тепер астрономію в школі. Планетарій має давню традицію гурткової роботи — у 1980-х роках в ньому діяв астрономічний гурток для старшокласників. Нині в Дніпропетровському планетарії працює клуб аматорів астрономії «АстроДнепр».
Перейти на сайт Дніпровського планетарію
Донецький планетарій протягом 1961—2008 років працював у невеликій, але зведеній для нього, будівлі, а наприкінці літа 2008 р. переїхав до нового приміщення, де зоряне небо створюють з допомогою кількох проекційних апаратів. Це перший і поки що єдиний планетарій для якого було збудовано приміщення і який було обладнано в новітню добу української історії.
Перейти на сайт Донецького планетарію
Київський планетарій було відкрито 1952 р. у приміщенні Олександрійського костелу. Ініціатором й активним учасником створення київського планетарію був відомий український астроном Сергій Всехсвятський. У 1988 р. планетарій переїхав у нове, збудоване спеціально для нього, приміщення. Це найбільший в Україні планетарій. Його обладнано проектором зоряного неба фірми «Карл Цейс».
Київський планетарій має багату історію. Окрім традиційної планетарської діяльності у ньому наприкінці 90-х років минулого століття діяв «Театр під зоряним небом», була художня галерея «Персона» тощо. Планетарій заснував перший в незалежній Україні астрономічний науково-популярний журнал «Наше небо».
Перейти на сайт сайт Київського планетарію
Одеський планетарій працював упродовж 1963—1993 років у приміщенні Свято-Пантелеймонівського храму. Після повернення церкви вірянам майно планетарію майже повністю було знищене (чи розкрадене), серед іншого й проектор зоряного неба. Тільки мізерну його частину вдалося урятувати, перенісши до маленького лекторію-планетарію в Одеській астрономічній обсерваторії. Нині тут діє лекторій «Планетарій».
Харківський планетарій ім. Ю.О. Гагаріна відкрито у 1957 р. з ініціативи й за активної участі відомого українського астронома Миколи Барабашови, який у ті роки був директором Харківської астрономічної обсерваторії. Планетарій обладнано проектором зоряного неба фірми «Карл Цейс», який дозволяє демонструвати все зоряне небо Землі.
У Харківському планетарії діяли астрономічні гуртки для дітей та дорослих. Ці гуртки вели професійні астрономи, старшокурсники кафедри астрономі Харківського університету. Традиції гурткової роботи продовжуються й нині — у планетарії діє астрономічний гурток «Галактика».
Перейти на сайт Харківського планетарію
Херсонський планетарій працює з 1960 року. Ініціатором його створення була Олена Казимирчак-Полонська, відомий український астроном, яка в той час працювала викладачем у Херсонському педагогічному інституті. Планетарій міститься у пристосованому приміщенні, але його обладнано невеликим професійним проектором зоряного неба.
Перейти на сайт Херсонського планетарію
Нині в Україні почали з’являтися мобільні планетарії, що мають змогу переїздити з місця на місце, а також ті, які встановлюють у місцях відпочинку великої кількості людей (парки відпочинку, розважальні центри тощо). Зазвичай вони обладнані примітивними проекторами зоряного неба, й не «обтяжені» фахівцями, які бодай трохи знаються на астрономії. Такі планетарії перетворюються на глядацькі зали, власники яких переслідують радше комерційні цілі, прикриваючись красивими словами про науку та її таємниці. Завдання справжнього планетарію, насправді, полягає в іншому (див. ст. Івана Крячка «Місія сучасного планетарію»).
Науково-популярні лекторії та клуби
Хоча Інтернет змінив для багатьох людей умови доступу до науково-популярної інформації та суттєво спростив її отримання, залишаються актуальними давні, перевірені кількома поколіннями, форми передачі інформації від фахівців до широкого загалу — публічні лекції, виступи й бесіди. Нині для багатьох зацікавлених астрономією людей «живе» спілкування лишається важливим і, навіть, актуальним. Найкраще цьому сприяють лекторії, або клуби, де зустрічі відбуваються згідно з тематичним планом, у певному місці й у наперед визначений час.
Нижче наведено інформацію про відомі астрономічні лекторії та клуби, що діють в різних куточках України.
- Науково-популярний лекторій «Далекий і близький Всесвіт» діє в Астрономічній обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- Науково-просвітницький клуб «Вселенная, пространство, время» започаткував 2012 року науково-популярний журнал з такою ж назвою (див. «Програмні положення клубу»).
- Лекторій «Планетарій» в Одеській астрономічній обсерваторії.
Зазвичай багато заходів астрономічної тематики відбувається під час проведення щорічного Всеукраїнського фестивалю науки — найбільшого загальнодержавного проекту з популяризації науки, який 2007 року заснувала Національна академія наук України.
Довідник популяризатора астрономії/ Іван Крячко; Головна астрономічна обсерваторія НАН України. — Київ: ВЦ «Наше небо», 2022. — 154 с.
Астрономія завжди істотно впливала й впливає на те, як людина сприймала чи сприймає довкілля в його найширшому вимірі — Всесвіт, Космос. У свою чергу, дальший поступ науки взагалі й астрономії зокрема можливий тільки за умови успішної комунікації зі суспільством. У тому, щоб розкрити для широкого загалу сенс астрономічних знань, і полягає завдання популяризаторів астрономії. Пропонована читачеві книжка покликана допомогти в справі поширення та роз’яснення досягнень астрономії.
Довідник укладено на основі матеріалів, опрацьованих в лабораторії «Методологічного та інформаційного забезпечення освіти і науки астрономічної» (МІЗОН-А) ГАО НАН України впродовж 2021 р.
Для астрономів-фахівців, аматорів астрономії, викладачів, журналістів, студентів і школярів — усіх, хто цікавиться справою популяризації астрономічних знань.
