Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Виявлено залишки 11 галактик, яких «з’їв» Молочний Шлях

17 січня 2018

Виявлення 11 нових зоряних потоків — залишків розірваних і поглинутих нашим Молочним Шляхом невеликих галактик — названо одним з головних результатів огляду неба в рамках міжнародної програми Dark Energy Survey (DES). Над виконанням програми працюють понад 400 дослідників з різних наукових установ світу, а її мета — розкрити таємницю темної енергії.

Докладніше:

Сонячна система могла утворитися в бульбашці навколо гігантської мертвої зорі

11 січня 2018

Нова теорія формування Сонячної системи стверджує, що вона утворилася в оболонці навколо мертвої зорі.

 

З попелу однієї зорі народжується інша...

 

Астрономи вже давно знали: більшість елементів з періодичної системи синтезуються в ядерних печах, що світяться в нічному небі. Тоді, коли ці зорі доходять свого фінішу, вони скидають напрацьований в цих печах матеріал назовні — в цьому своєрідному насінні Космосу вже присутні ті елементи, які стануть будівельним матеріалом для формування зір нового покоління. Сонце не є винятком. Але оскільки Сонячна система, безумовно, утворилася із залишків попередніх зір, ситуація залишається актуальною темою для дискусій.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Львівська астрономічна обсерваторія

 

 

Єзуїтський колегіум Львова заснував астрономічну обсерваторію в травні 1771 року. Водночас є документальні свідчення того, що астрономічні явища, зокрема сонячне затемнення, в місті спостерігали ще раніше — в середині XVIII ст.

 

Після приєднання Галичини до Австрії астрономічна обсерваторія за вказівкою австрійського уряду виконала геодезичну зйомку Галичини і Льодомирії. В цій роботі брав участь молодий науковець, австрійський інженер Франц Ксавер фон Цах (1754—1832). Він пізніше став відомим в Європі астрономом (заснував у 1787 р. в німецькому місті Ґота добре оснащену обсерваторію, видавав один із перших астрономічних журналів, організував перший в історії з’їзд астрономів).

 

На початку 80-х років XVIII ст. астрономічна обсерваторія у Львові, яка підпорядковувалась місцевому університету, припинила роботу, а її будівлю розібрали. В університеті астрономія, як навчальна дисципліна, стала частиною фізики. Тільки 1871 р. у Львівській Політехніці було відкрито кафедру геодезії і сферичної астрономії, а згодом кафедру сферичної астрономії і вищої геодезії. У складі цієї кафедри була астрономічна обсерваторія, що виконувала головно прикладні роботи з визначення часу та географічних координат.

 

У 1900 р. в Львівському університеті було відкрито кафедру астрономії та створено астрономічний інститут для якого в університетському корпусі на вул. Длугоша, 8 (тепер вул. Кирила і Мефодія, 8) виділили приміщення для обсерваторії із майданчиком для спостережень. На посаду приват-доцента з астрономії Львівського університету було призначено доктора Марціна Ернста (з 1912р. — професор астрономії). Він започаткував регулярні спостереження астрономічних об’єктів (планети, комети, змінні зорі тощо) і явищ — двічі М. Ернст виїздив для спостережень повних сонячних затемнень: у 1905 р. в Іспанію та в 1914 р. у Крим.

 

За часів М. Ернста кафедра астрономії і астрономічна обсерваторія працювали як єдиний навчальний комплекс, штат якого (професор, асистент, препаратор) забезпечував проведення лекційних, практичних та лабораторних робіт з курсу астрономії.

 

У 1932 р. директором-наставником Обсерваторії та завідувачем кафедри астрономії став доктор Евгеніуш Рибка. Він розширив штат обсерваторії та наукову тематику, зокрема започаткував спостереження змінних зір різних типів і роботи в галузі зоряної фотометрії. Було придбано нове обладнання, збудовано три металеві павільйони для телескопів.

 

Після Другої світової війни (вересень 1945 р.) всі працівники Львівської обсерваторії польського походження виїхали до Польщі. Натомість в ній стали до роботи науковці з інших астрономічних закладів СРСР. Виникли нові напрями досліджень — фізика Сонця, сонячна активність та сонячно-земні зв’язки, небесна механіка, фізика зір, міжзоряного середовища та релятивістська астрофізика. Почав виходити Циркуляр Львівської астрономічної обсерваторії.

 

Упродовж 1957—1960 рр. в селищі Брюховичі було збудовано першу чергу заміської бази спостережень Львівської астрономічної обсерваторії. У ці роки її поповнюють новим обладнанням, зокрема стає до ладу 48 см рефлектор АЗТ-14, оснащений електрофотометром з метою спостережень змінних зір. Також була організована станція оптичних спостережень штучних супутників Землі (ШСЗ), що виконувала візуальні, фотографічні, а згодом і фотометричні спостереження цих об’єктів.

 

У 1992—1998 рр. в обсерваторії на базі телескопа з поперечником дзеркала один метр створено комплекс лазерної локації ШСЗ. З 2002 р. пункт лазерної локації астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка включено до глобальної світової мережі (він задовольняє світовим вимогам за точністю спостережень).

 

Нині Львівська астрономічна обсерваторія виконує дослідження з фізики Сонця, зір і галактик, релятивістської астрофізики і космології. У її складі є відділ практичної астрономії та фізики ближнього космосу, відділ технічного обслуговування телескопів, а також бібліотека.

 

В обсерваторії працювали (і працюють нині) відомі в Україні та за її межами науковці: Богдан Бабій, Богдан Гнатик, Моріс Ейгенсон, Ярослав Капко, Самуїл Каплан, Іван Климишин, Олександр Логвиненко, Богдан Новосядлий, Володимир Степанов, Мирослав Стоділка.

 

За інф. з сайту http://astro.franko.lviv.ua/index.php

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1