Фабриціус Давид

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Фабриціус Давид (9.III.1564 — 7.V.1617)

Fabrytzius Davyd

Німецький астроном-аматор Давид Фабриціус народився 9 березня 1564 р. у містечку Езенс. Освіту здобув у м. Гельмштедт (земля Нижня Скасонія). Листувався з Тіхо Браге, Симоном Маріусом, Йоганном Кеплером. Багато подорожував, зокрема відвідав Тіхо Браге, коли той мешкав (1597—1599) у Вандсбеку (нині це район Гамбурга). Надав Кеплеру свої спостереження Марса, які той використовував разом із спостереженнями Браге для встановлення законів руху планет (Кеплер вважав Фабриціуса кращим після Тіхо Браге спостерігачем тих часів). Відкрив (1596) першу змінну зорю (Міра, тобто Дивовижна, в сузір’ї Кита — цю назву дав їй Ян Гевелій). Спостерігав (1604) незалежно від Ґалілео Ґалілея та Йоганна Кеплера Нову в сузір’ї Змієносця.

Його син Йоханнес (1587 — бл. 1615) також був астрономом. На честь науковця названо кратер на Місяці.

Давид Фабриціус помер (убитий з помсти селянином, якого він викрив у крадіжці) 7 травня 1617 р. у комуні Остель (Німеччина).

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

Інші новини

Пошук інформації на порталі

Астроблоги

Науково-популярні статті (за темами)

Події наукового життя