Х’юмасон Мілтон

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Х’юмасон Мілтон (19.VIII.1891 — 18.VI.1972)

Khiumason

Американський астроном Мілтон Х’юмасон народився 19 серпня 1891 р. у м. Додж-Сентері (шт. Міннесота). Вищої освіти не здобув — з 14 років (1917) став до роботи в обсерваторії Маунт-Вільсон (спершу різнороб, потім нічний асистент). Проявив здібності спостерігача і за розпорядженням Джорджа Гейла був зарахований до штату науковців (працював в обсерваторії до відставки в 1957 році).

Галузь наукових інтересів Мілтона Х’юмасона — спектральні дослідження зір і галактик. На початку наукової діяльності разом з Волтером Адамсом і Альфредом Джоєм визначив спектральні абсолютні величин понад 4000 зір. Отримав багато знімків туманностей і зоряних ділянок. З 1928 р. продовжив раніше розпочаті в обсерваторії Маунт-Вільсон систематичні спектральні спостереження слабких галактик з метою визначення їх швидкостей. Розробив спеціальну методику для фотографування спектрів слабких галактик на 100-дюймовому, а потім і на 200-дюймовому рефлекторах.

Визначив (1930—1957) променеві швидкості 620 галактик. Виконав спектральні спостереження багатьох Наднових, колишніх Нових і слабких блакитних зір, зокрема й білих карликів. Відкрив (1961) комету (1961e), що була активною на великих відстанях від Сонця. Сфотографував (1919) за дорученням Вільяма Пікерінґа (виконував пошуки Плутона ) ділянку неба, де за передбаченнями мав бути Плутон, але зображення планети на одній платівці потрапило на дефект емульсії, а на другій його перекрила зоря, тому відкриття Плутону не відбулося.

На честь науковця названо кратер на Місяці, зорі Х’юмасон-Цвіккі.

Мілтон Х’юмасон помер 18 червня 1972 р. в Мендосіно (шт. Каліфорнія).

Докладніше про Мілтона Х’юмасона