Х’юмасон Мілтон

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Х’юмасон Мілтон (19.VIII.1891 — 18.VI.1972)

Khiumason

Американський астроном Мілтон Х’юмасон народився 19 серпня 1891 р. у м. Додж-Сентері (шт. Міннесота). Вищої освіти не здобув — з 14 років (1917) став до роботи в обсерваторії Маунт-Вільсон (спершу різнороб, потім нічний асистент). Проявив здібності спостерігача і за розпорядженням Джорджа Гейла був зарахований до штату науковців (працював в обсерваторії до відставки в 1957 році).

Галузь наукових інтересів Мілтона Х’юмасона — спектральні дослідження зір і галактик. На початку наукової діяльності разом з Волтером Адамсом і Альфредом Джоєм визначив спектральні абсолютні величин понад 4000 зір. Отримав багато знімків туманностей і зоряних ділянок. З 1928 р. продовжив раніше розпочаті в обсерваторії Маунт-Вільсон систематичні спектральні спостереження слабких галактик з метою визначення їх швидкостей. Розробив спеціальну методику для фотографування спектрів слабких галактик на 100-дюймовому, а потім і на 200-дюймовому рефлекторах.

Визначив (1930—1957) променеві швидкості 620 галактик. Виконав спектральні спостереження багатьох Наднових, колишніх Нових і слабких блакитних зір, зокрема й білих карликів. Відкрив (1961) комету (1961e), що була активною на великих відстанях від Сонця. Сфотографував (1919) за дорученням Вільяма Пікерінґа (виконував пошуки Плутона ) ділянку неба, де за передбаченнями мав бути Плутон, але зображення планети на одній платівці потрапило на дефект емульсії, а на другій його перекрила зоря, тому відкриття Плутону не відбулося.

На честь науковця названо кратер на Місяці, зорі Х’юмасон-Цвіккі.

Мілтон Х’юмасон помер 18 червня 1972 р. в Мендосіно (шт. Каліфорнія).

Докладніше про Мілтона Х’юмасона