Ламонт фон Йоганн

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Ламонт фон Йоганн (13.XII.1806 — 6.VIII.1879)

Lamont

Шотландський і німецький астроном та геофізик Йоганн фон Ламонт народився 13 грудня 1806 р. у м. Бреймар (Шотландія). Упродовж 1817—1827 рр. перебував Регенсбурзькому бенедиктинському монастирі. Потім переселився в Мюнхен, де став працювати асистентом Йоганна Зольднера в Боґенгаузенській обсерваторії. З 1833 р. — директор цієї обсерваторії до кінця життя. З 1852 р. був також професором астрономії Мюнхенського університету.

Галузь наукових інтересів Йоганна Ламонта в астрономії — позиційні спостереження зір і планет. Спостерігав супутники Сатурна (1836) та Урана (1837) і визначив їхні орбіти. Результати дослідження руху супутників Урана використав для обчислення маси планети і отримав найточніше на той час значення. Виконав багато спостережень комети Галлея (1835). Спостерігав і описав сонячні затемнення 1842 та 1860 років. Продовжив спостереження слабких зір, розпочаті Й. Зольднером, опрацював й опублікував результати його роботи. Визначив (разом з помічниками) положення близько 35000 зір (ці результати було опубліковано протягом 1866—1874 років).

Як каталоги Жозефа Лаланда, Фрідріха Бесселя і Фрідріха Арґеландера, так і каталог Ламонта — одне з найважливіших досягнень позиційної астрономії XIX століття. Відкрив періодичність магнітних варіацій, що збігається з періодичністю сонячних плям. Ці роботи Ламонта поклали початок вивченню сонячно-земних зв’язків.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер Марсі.

Йоганн фон Ламонт помер 6 серпня 1879 р. в Мюнхені (Німеччина).

Докладніше про Йоганна Ламонта