Ламонт фон Йоганн

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Ламонт фон Йоганн (13.XII.1806 — 6.VIII.1879)

Lamont

Шотландський і німецький астроном та геофізик Йоганн фон Ламонт народився 13 грудня 1806 р. у м. Бреймар (Шотландія). Упродовж 1817—1827 рр. перебував Регенсбурзькому бенедиктинському монастирі. Потім переселився в Мюнхен, де став працювати асистентом Йоганна Зольднера в Боґенгаузенській обсерваторії. З 1833 р. — директор цієї обсерваторії до кінця життя. З 1852 р. був також професором астрономії Мюнхенського університету.

Галузь наукових інтересів Йоганна Ламонта в астрономії — позиційні спостереження зір і планет. Спостерігав супутники Сатурна (1836) та Урана (1837) і визначив їхні орбіти. Результати дослідження руху супутників Урана використав для обчислення маси планети і отримав найточніше на той час значення. Виконав багато спостережень комети Галлея (1835). Спостерігав і описав сонячні затемнення 1842 та 1860 років. Продовжив спостереження слабких зір, розпочаті Й. Зольднером, опрацював й опублікував результати його роботи. Визначив (разом з помічниками) положення близько 35000 зір (ці результати було опубліковано протягом 1866—1874 років).

Як каталоги Жозефа Лаланда, Фрідріха Бесселя і Фрідріха Арґеландера, так і каталог Ламонта — одне з найважливіших досягнень позиційної астрономії XIX століття. Відкрив періодичність магнітних варіацій, що збігається з періодичністю сонячних плям. Ці роботи Ламонта поклали початок вивченню сонячно-земних зв’язків.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер Марсі.

Йоганн фон Ламонт помер 6 серпня 1879 р. в Мюнхені (Німеччина).

Докладніше про Йоганна Ламонта