Ламонт фон Йоганн

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Ламонт фон Йоганн (13.XII.1806 — 6.VIII.1879)

Lamont

Шотландський і німецький астроном та геофізик Йоганн фон Ламонт народився 13 грудня 1806 р. у м. Бреймар (Шотландія). Упродовж 1817—1827 рр. перебував Регенсбурзькому бенедиктинському монастирі. Потім переселився в Мюнхен, де став працювати асистентом Йоганна Зольднера в Боґенгаузенській обсерваторії. З 1833 р. — директор цієї обсерваторії до кінця життя. З 1852 р. був також професором астрономії Мюнхенського університету.

Галузь наукових інтересів Йоганна Ламонта в астрономії — позиційні спостереження зір і планет. Спостерігав супутники Сатурна (1836) та Урана (1837) і визначив їхні орбіти. Результати дослідження руху супутників Урана використав для обчислення маси планети і отримав найточніше на той час значення. Виконав багато спостережень комети Галлея (1835). Спостерігав і описав сонячні затемнення 1842 та 1860 років. Продовжив спостереження слабких зір, розпочаті Й. Зольднером, опрацював й опублікував результати його роботи. Визначив (разом з помічниками) положення близько 35000 зір (ці результати було опубліковано протягом 1866—1874 років).

Як каталоги Жозефа Лаланда, Фрідріха Бесселя і Фрідріха Арґеландера, так і каталог Ламонта — одне з найважливіших досягнень позиційної астрономії XIX століття. Відкрив періодичність магнітних варіацій, що збігається з періодичністю сонячних плям. Ці роботи Ламонта поклали початок вивченню сонячно-земних зв’язків.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер Марсі.

Йоганн фон Ламонт помер 6 серпня 1879 р. в Мюнхені (Німеччина).

Докладніше про Йоганна Ламонта