Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи, можливо, знайшли сліди найдавніших зір Всесвіту

30 вересня 2022

Спостереження віддаленого квазара, виконані в обсерваторії Gemini («Близнюки»), вказують на зорю найпершого покоління, яка загинула внаслідок вибуху «супер наднової».

 

 

Можливо, астрономи виявили стародавні хімічні рештки перших зір, які колись освітили Всесвіт. Використавши інноваційний аналіз спектра далекого квазара, який спостерігали за допомогою 8,1-метрового телескопа Gemini North («Близнюк-Півнвч») на Гаваях (ним керує Національна дослідницька лабораторія оптичної та інфрачервоної астрономії Національного наукового фонду США — National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory, NOIRLab), вчені виявили незвичайне співвідношення хімічних елементів. Науковці вважають, що такий склад можуть мати лише рештки зорі першого покоління масою 300 сонячних, які залишилися після її вибуху.

Докладніше:

Астрономи виявили бульбашку гарячого газу, що обертається навколо надмасивної чорної діри Молочного Шляху

22 вересня 2022

 

За допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) астрономи помітили ознаки «гарячої цятки», що обертається навколо Стрільця A*, чорної діри в центрі нашої галактики. Знахідка допоможе науковцям краще зрозуміти загадкове та динамічне середовище нашої надмасивної чорної діри.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Цізат Батист Йоганн (1586 — 3.III.1657)

 

Tsizat 

Швейцарський астроном Йоганн Батист Цізат народився 1586 р. в Люцерні. Здобув освіту (вивчав богослов’я, математику й астрономію) в колегіумі Інгольштадта (його вчителем був Христофор Шейнер). У 1618 р. став професором математики єзуїтського колегіуму в Інгольштадті, був ректором колегіумів у Люцерні (1623—1627), Інсбруку (1637—1641), Айхштадті (1646—1650).

 

Йоганн Цізат одним із перших почав використовувати винайдений Ґалілео Ґалілеєм телескоп для систематичних астрономічних спостережень. У 1611 р. в Інгольштадтському колегіумі він як учень допомагав X. Шейнеру вивчати сонячні плями. Протягом грудня 1618 — січня 1619 рр. спостерігав комету й з допомогою секстанта визначав її положення на небесній сфері, вимірював розміри голови й хвоста і вивчав вигляд комети у телескоп. Оцінив відстань комети від Землі і показав, що вона рухається далі від Землі, ніж Місяць. Спираючись на одержані результати, запропонував дві різні теорії комет: колова орбіта навкруги Сонця між Венерою і Марсом (згідно з системою світу Тіхо Браге) і прямолінійна орбіта.

 

Спостерігав (1618) туманність Оріона, місячне затемнення (1620), а також виконав перше в історії астрономії спостереження проходження Меркурія по диску Сонця (7 листопада 1631 р.), передбачене Йоганном Кеплером.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці.

 

Йоганн Батист Цізат помер 3 березня 1657 р. у м. Люцерна (Швейцарія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1