Цізат Батист Йоганн

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Цізат Батист Йоганн (1586 — 3.III.1657)

Tsizat

Швейцарський астроном Йоганн Батист Цізат народився 1586 р. в Люцерні. Здобув освіту (вивчав богослов’я, математику й астрономію) в колегіумі Інгольштадта (його вчителем був Христофор Шейнер). У 1618 р. став професором математики єзуїтського колегіуму в Інгольштадті, був ректором колегіумів у Люцерні (1623—1627), Інсбруку (1637—1641), Айхштадті (1646—1650).

Йоганн Цізат одним із перших почав використовувати винайдений Ґалілео Ґалілеєм телескоп для систематичних астрономічних спостережень. У 1611 р. в Інгольштадтському колегіумі він як учень допомагав X. Шейнеру вивчати сонячні плями. Протягом грудня 1618 — січня 1619 рр. спостерігав комету й з допомогою секстанта визначав її положення на небесній сфері, вимірював розміри голови й хвоста і вивчав вигляд комети у телескоп. Оцінив відстань комети від Землі і показав, що вона рухається далі від Землі, ніж Місяць. Спираючись на одержані результати, запропонував дві різні теорії комет: колова орбіта навкруги Сонця між Венерою і Марсом (згідно з системою світу Тіхо Браге) і прямолінійна орбіта.

Спостерігав (1618) туманність Оріона, місячне затемнення (1620), а також виконав перше в історії астрономії спостереження проходження Меркурія по диску Сонця (7 листопада 1631 р.), передбачене Йоганном Кеплером.

На честь науковця названо кратер на Місяці.

Йоганн Батист Цізат помер 3 березня 1657 р. у м. Люцерна (Швейцарія).

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

Інші новини

Пошук інформації на порталі

Астроблоги

Науково-популярні статті (за темами)

Події наукового життя