Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

NASA обрало гамма-телескоп для вивчення змін в Галактиці

19 жовтня 2021

NASA обрало нову пропозицію зі створення космічного телескопа, що дасть змогу науковцям вивчати історію народження, еволюцію і смерть зір та утворення хімічних елементів у Молочному Шляху в нинішню епоху його розвитку. Очікується, що гамма-телескоп, який назвали Комптонівський спектрометр та візуалізатор (Compton Spectrometer and Imager, COSI), буде запущений у 2025 році як остання невелика астрофізична місія NASA.

Докладніше:

З напрямку центра Галактики виходять дивні радіохвилі

15 жовтня 2021

Астрономи виявили незвичайні сигнали, що надходять з напрямку центра Молочного Шляху. Радіохвилі не відповідають жодному зрозумілому нині типу змінного радіоджерела і можуть вказувати на існування нового класу зоряних об’єктів.

 

 

«Найдивнішою властивістю цього нового сигналу є те, що він має дуже високу поляризацію. Це означає, що його світло коливається лише в одному напрямку, але цей напрямок обертається з плином часу», — сказав провідний автор нового дослідження, доктор філософії Цзітенґ Ван (Ziteng Wang) з Школи фізики Сіднейського університету. «Яскравість об’єкта також різко змінюється, в 100 разів, і сигнал вмикається та вимикається очевидно випадково. Ми ніколи не бачили нічого подібного».

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Цізат Батист Йоганн (1586 — 3.III.1657)

 

Tsizat 

Швейцарський астроном Йоганн Батист Цізат народився 1586 р. в Люцерні. Здобув освіту (вивчав богослов’я, математику й астрономію) в колегіумі Інгольштадта (його вчителем був Христофор Шейнер). У 1618 р. став професором математики єзуїтського колегіуму в Інгольштадті, був ректором колегіумів у Люцерні (1623—1627), Інсбруку (1637—1641), Айхштадті (1646—1650).

 

Йоганн Цізат одним із перших почав використовувати винайдений Ґалілео Ґалілеєм телескоп для систематичних астрономічних спостережень. У 1611 р. в Інгольштадтському колегіумі він як учень допомагав X. Шейнеру вивчати сонячні плями. Протягом грудня 1618 — січня 1619 рр. спостерігав комету й з допомогою секстанта визначав її положення на небесній сфері, вимірював розміри голови й хвоста і вивчав вигляд комети у телескоп. Оцінив відстань комети від Землі і показав, що вона рухається далі від Землі, ніж Місяць. Спираючись на одержані результати, запропонував дві різні теорії комет: колова орбіта навкруги Сонця між Венерою і Марсом (згідно з системою світу Тіхо Браге) і прямолінійна орбіта.

 

Спостерігав (1618) туманність Оріона, місячне затемнення (1620), а також виконав перше в історії астрономії спостереження проходження Меркурія по диску Сонця (7 листопада 1631 р.), передбачене Йоганном Кеплером.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці.

 

Йоганн Батист Цізат помер 3 березня 1657 р. у м. Люцерна (Швейцарія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1