Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Екзопланету з сімейства «субнептун» виявлено з допомогою космічного телескопа NASA

08 січня 2019

Новітній космічний «мисливець» за екзопланетами NASA Transiting Exoplanet Survey Satellite, (TESS, Супутник для спостережень транзитних екзопланет) виявив планету, що обертається навколо зорі HD 21749, яка лежить на відстані близько 53 світлових років від Землі в напрямку невеликого сузір’я Сітка. Про це було повідомлено 7 січня поточного року на 233-му з’їзді Американського астрономічного товариства в Сіетлі. Статтю про це відкриття взяв до публікації Astrophysical Journal.

Докладніше:

Науковці місії New Horizons в захваті від форми Ultima Thule

02 січня 2019

Оприлюднене вчора (вівторок, 1 січня 2019 р. — Ред.) найновіше зображення, отримане з допомогою космічного зонда NASA «Нові Горизонти» (New Horizons), об’єкта Ultima Thule з поясу Койпера вказує на те, що це небесне тіло має витягнуту форму, схожу на плоди арахісу чи кеглю для боулінгу. Світлини Ultima Thule кращої якості мають бути вже 2 січня.

 

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Гринвіцьку обсерваторію

 

 

Гринвіцьку королівську обсерваторію засновано 1675 р. за вказівкою короля Карла II. Вона мала вирішити нагальну на той час для Англії проблему — визначення довготи (однієї з двох географічних координат) у відкритому морі. Астроном Джон Флемстід, якого було призначено першим Королівським астрономом, став на чолі нової обсерваторії. (Традиція, згідно з якою директор Гринвіцької обсерваторії одночасно є Королівським астрономом, зберігалася до 1974 р.) Йому було призначено платню в розмірі 100 фунтів на рік (для порівняння — на будівництво обсерваторії король виділив 500 фунтів).

 

Обсерваторію розмістили на пагорбі парку Гринвіча — на той час передмісті Лондона. Вашингтонською конференцією 1884 р. було ухвалено рішення вважати меридіан, що проходить через Гринвіч, за початок відліку географічної довготи. Нульовий меридіан довготи, що ділить земну кулю на східну й західну половини, проходить через будівлю обсерваторії й позначений сталевою рейкою.

 

Royal Greenwich Observatory

 

Сучасний панорамний вигляд території Грінвіцької обсерваторії. Історичну будівлю обсерваторії на світлині видно праворуч. Фото з сайту National Maritime Museum.

 

1958 р. обсерваторію перемістили в замок Гeрстмонсо у графстві Східний Сассекс, що за 90 км на південь від Лондона. А в Гринвічі створили музей, що має колекцію старих астрономічних інструментів та годинників, і 2007 р. відкрили планетарій.

 

На початку 1970-х років було ухвалено рішення про виконання астрономічних спостережень за межами Англії (о. Ла-Пальма на Канарських островах). З 1991 р. штаб-квартира Гринвіцької обсерваторії міститься в Кембриджі.

 

За час існування Гринвіцької обсерваторії на її чолі було багато видатних астрономів — Едмонд Галлей (другий Королівський астроном), Джеймс Бредлі (третій Королівський астроном), Джордж Ері, Спенсер Джонс та ін.

 

Гринвіцька обсерваторія за свою тривалу історію використовувала багато астрономічних інструментів. Найбільший її телескоп, рефлектор з діаметром дзеркала 2,54 м, спершу було встановлено в Гeрстмонсо (1967 р.), а 1984 р. перенесено на острів Ла Пальма. Цьому телескопу присвоєно ім’я Ньютона.

 

Першим великим науковим результатом Гринвіцької обсерваторії був зоряний каталог, укладений Дж. Флемстідом і виданий вже після його смерті, де зорі в кожному сузір’ї позначено за порядком зростання їхніх прямих піднесень. Ці позначення досі використовують в астрономії. 1767 р. обсерваторія започаткувала астрономічний щорічник «Морський альманах» («Nautical Almanac»), що виходить донині.

 

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1