Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Нові дані від «Габбла» дали змогу пояснити відсутність темної матерії

26 листопада 2020

 

Нові дані, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, надають додаткові докази руйнування галактики NGC 1052-DF4 внаслідок припливів. Цей результат пояснює попередній висновок, що цій галактиці бракує більшої частини темної матерії. Вивчивши розподіл світла та кулястих зоряних скупчень галактики, астрономи дійшли висновку, що сила тяжіння сусідньої галактики NGC 1035 позбавила NGC 1052-DF4 темної матерії і зараз розриває цю галактику на частини.

Докладніше:

Свого часу один з районів Марса зазнав мегаповені

25 листопада 2020

 

Завдяки численним автоматичним місіям, які досліджували атмосферу, поверхню та геологію Марса, вчені дійшли висновку, що Марс колись був набагато теплішим і вологим місцем. Крім того, що планета мала щільнішу атмосферу, вона була досить теплою, щоб на поверхні могла існувати рідка вода в річках, озерах і навіть океані, що покривав більшу частину північної півкулі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Гринвіцьку обсерваторію

 

 

Гринвіцьку королівську обсерваторію засновано 1675 р. за вказівкою короля Карла II. Вона мала вирішити нагальну на той час для Англії проблему — визначення довготи (однієї з двох географічних координат) у відкритому морі. Астроном Джон Флемстід, якого було призначено першим Королівським астрономом, став на чолі нової обсерваторії. (Традиція, згідно з якою директор Гринвіцької обсерваторії одночасно є Королівським астрономом, зберігалася до 1974 р.) Йому було призначено платню в розмірі 100 фунтів на рік (для порівняння — на будівництво обсерваторії король виділив 500 фунтів).

 

Обсерваторію розмістили на пагорбі парку Гринвіча — на той час передмісті Лондона. Вашингтонською конференцією 1884 р. було ухвалено рішення вважати меридіан, що проходить через Гринвіч, за початок відліку географічної довготи. Нульовий меридіан довготи, що ділить земну кулю на східну й західну половини, проходить через будівлю обсерваторії й позначений сталевою рейкою.

 

Royal Greenwich Observatory

 

Сучасний панорамний вигляд території Грінвіцької обсерваторії. Історичну будівлю обсерваторії на світлині видно праворуч. Фото з сайту National Maritime Museum.

 

1958 р. обсерваторію перемістили в замок Гeрстмонсо у графстві Східний Сассекс, що за 90 км на південь від Лондона. А в Гринвічі створили музей, що має колекцію старих астрономічних інструментів та годинників, і 2007 р. відкрили планетарій.

 

На початку 1970-х років було ухвалено рішення про виконання астрономічних спостережень за межами Англії (о. Ла-Пальма на Канарських островах). З 1991 р. штаб-квартира Гринвіцької обсерваторії міститься в Кембриджі.

 

За час існування Гринвіцької обсерваторії на її чолі було багато видатних астрономів — Едмонд Галлей (другий Королівський астроном), Джеймс Бредлі (третій Королівський астроном), Джордж Ері, Спенсер Джонс та ін.

 

Гринвіцька обсерваторія за свою тривалу історію використовувала багато астрономічних інструментів. Найбільший її телескоп, рефлектор з діаметром дзеркала 2,54 м, спершу було встановлено в Гeрстмонсо (1967 р.), а 1984 р. перенесено на острів Ла Пальма. Цьому телескопу присвоєно ім’я Ньютона.

 

Першим великим науковим результатом Гринвіцької обсерваторії був зоряний каталог, укладений Дж. Флемстідом і виданий вже після його смерті, де зорі в кожному сузір’ї позначено за порядком зростання їхніх прямих піднесень. Ці позначення досі використовують в астрономії. 1767 р. обсерваторія започаткувала астрономічний щорічник «Морський альманах» («Nautical Almanac»), що виходить донині.

 

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1