Докладніше про Паризьку обсерваторію

Останні новини

Отримано перший знімок великим планом зорі за межами нашої галактики

21 листопада 2024

«Вперше нам вдалося зробити збільшене зображення зорі, яка перебуває на кінцевому етапі еволюції та міститься в іншій галактиці, тобто за межами Молочного Шляху», — сказав Кейічі Онака (Keiichi Ohnaka), астрофізик з Університету Андреса Белло в Чилі. Знімок зорі WOHG64, що розташована на відстані приголомшливих 160 000 світлових років від нас, отримано завдяки разючій різкості, яку має Дуже великий телескоп-інтерферометр (Very Large Telescope Interferometer, VLTI) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO). Ці спостереження показують: зоря викидає газ і пил на останніх стадіях перед тим, як вона стане надновою.

Докладніше:

Досі бракує доказів утворення великих планет біля легендарної зорі

02 листопада 2024

У фільмі «Контакт» («Contact») 1997 року, адаптованому за романом Карла Саґана 1985 року, головна героїня, вчена Еллі Ерровей (у виконанні актриси Джоді Фостер), вирушає в червоточину, побудовану космічними прибульцями, до зорі Веги. Вона з’являється в сніговій бурі з уламків, що оточують зірку, але явних планет не видно.

Схоже, творці фільму все зробили правильно.

Докладніше:

Докладніше про Паризьку обсерваторію

Паризьку астрономічну обсерваторію засновано 21 червня 1667 р. У день літнього сонцестояння математики, що входили до складу Паризької академії, накреслили на земельній ділянці план майбутньої будівлі обсерваторії так, щоб посередині неї пролягав центральний меридіан Франції (його позначено лінією з міді, що пролягає через зали другого поверху будівлі обсерваторії). Земельну ділянку для обсерваторії було придбано того ж року в передмісті Парижа, а рішення про будівництво обсерваторії нещодавно заснованою Французькою академією наук було ухвалено 22 грудня 1666 р. на її першому засіданні. Ще раніше король Франції Людовик XIV, отримавши схвалення папи Климента IX, підтримав ініціативу найупливовішого тоді французького астронома, абата, Жана Пікара щодо створення астрономічної обсерваторії.

Будівлю обсерваторії звели 1671 р. за проектом архітектора Клода Перро, брата знаменитого казкаря Шарля Перро, а очолити її ще у 1669 р. запропонували відомому тоді італійському астроному Джованні Доменіко Кассіні. Він і став її першим директором. Династія Кассіні (син, онук і правнук) була на чолі обсерваторії упродовж 125 років (до 1793 р.) — це унікальний випадок в історії астрономії. Паризьку астрономічну обсерваторію у різний час її історії очолювали відомі астрономи Жозеф Жером, Франсуа Лаланд, Жан Батист Деламбр, Урбан Левер’є.

Observatoriia-Paryzh

Будівля Паризької обсерваторії у 1870 р. Світлина з газети Le Monde. Фото з сайту https://commons.wikimedia.org.

Найбільший телескоп обсерваторії, 1,0-метровий рефлектор, встановлено в Медоні 1893 р. Тоді ж тут було встановлено 83-см рефрактор, який є третім за діаметром об’єктива у світі.

У Паризькій обсерваторії зроблено багато астрономічних відкриттів і виконано важливі дослідження. Наприклад, Дж. Кассіні й Жан Ріше у 1671—1673 рр. уперше визначили зі спостережень значення астрономічної одиниці, тобто відстань до Сонця, з точністю у шість відсотків.

Нині Паризька обсерваторія має три підрозділи: обсерваторію в Парижі, відділення астрофізики в Медоні (це колишня Медонська обсерваторія, заснована 1876 р., а 1926 р. об’єднана з Паризькою) і радіоастрономічну станцію в Нансі, створену 1953 р.