Докладніше про Паризьку обсерваторію

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Докладніше про Паризьку обсерваторію

Паризьку астрономічну обсерваторію засновано 21 червня 1667 р. У день літнього сонцестояння математики, що входили до складу Паризької академії, накреслили на земельній ділянці план майбутньої будівлі обсерваторії так, щоб посередині неї пролягав центральний меридіан Франції (його позначено лінією з міді, що пролягає через зали другого поверху будівлі обсерваторії). Земельну ділянку для обсерваторії було придбано того ж року в передмісті Парижа, а рішення про будівництво обсерваторії нещодавно заснованою Французькою академією наук було ухвалено 22 грудня 1666 р. на її першому засіданні. Ще раніше король Франції Людовик XIV, отримавши схвалення папи Климента IX, підтримав ініціативу найупливовішого тоді французького астронома, абата, Жана Пікара щодо створення астрономічної обсерваторії.

Будівлю обсерваторії звели 1671 р. за проектом архітектора Клода Перро, брата знаменитого казкаря Шарля Перро, а очолити її ще у 1669 р. запропонували відомому тоді італійському астроному Джованні Доменіко Кассіні. Він і став її першим директором. Династія Кассіні (син, онук і правнук) була на чолі обсерваторії упродовж 125 років (до 1793 р.) — це унікальний випадок в історії астрономії. Паризьку астрономічну обсерваторію у різний час її історії очолювали відомі астрономи Жозеф Жером, Франсуа Лаланд, Жан Батист Деламбр, Урбан Левер’є.

Observatoriia-Paryzh

Будівля Паризької обсерваторії у 1870 р. Світлина з газети Le Monde. Фото з сайту https://commons.wikimedia.org.

Найбільший телескоп обсерваторії, 1,0-метровий рефлектор, встановлено в Медоні 1893 р. Тоді ж тут було встановлено 83-см рефрактор, який є третім за діаметром об’єктива у світі.

У Паризькій обсерваторії зроблено багато астрономічних відкриттів і виконано важливі дослідження. Наприклад, Дж. Кассіні й Жан Ріше у 1671—1673 рр. уперше визначили зі спостережень значення астрономічної одиниці, тобто відстань до Сонця, з точністю у шість відсотків.

Нині Паризька обсерваторія має три підрозділи: обсерваторію в Парижі, відділення астрофізики в Медоні (це колишня Медонська обсерваторія, заснована 1876 р., а 1926 р. об’єднана з Паризькою) і радіоастрономічну станцію в Нансі, створену 1953 р.