Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Суперземля на орбіті навколо зорі Барнарда

14 листопада 2018

Найближча до Сонця одинока зоря має екзопланету щонайменше в 3,2 рази масивнішу, ніж Земля, — ​​так звану «суперземлю». Одна з найбільших нинішніх спостережних кампаній, що використовує дані від телескопів з усього світу, зокрема з інструменту Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) HARPS, призначеного для пошуку екзопланет, виявила цей холодний, слабо освітлений об’єкт. Відкрита планета — друга з відомих найближчих екзопланет до Землі. Зоря Барнарда — це зоря з найбільшою швидкістю на нічному небі.

Докладніше:

ALMA і MUSE виявили галактичний фонтан

07 листопада 2018

Спостереження, виконані з допомогою телескопа ALMA (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array — Велика міліметрова/субміліметрова антена Атакама), та дані з спектрографа MUSE, встановленому на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), показали колосальний фонтан молекулярного газу, який «живить» чорна діра в найяскравішій галактиці, що належить до скупчення галактик Abell 2597. Це перше спостереження повного галактичного циклу притоку та відтоку речовини, яка живить цей величезний космічний фонтан, в одній і тій системі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Паризьку обсерваторію

 

Паризьку астрономічну обсерваторію засновано 21 червня 1667 р. У день літнього сонцестояння математики, що входили до складу Паризької академії, накреслили на земельній ділянці план майбутньої будівлі обсерваторії так, щоб посередині неї пролягав центральний меридіан Франції (його позначено лінією з міді, що пролягає через зали другого поверху будівлі обсерваторії). Земельну ділянку для обсерваторії було придбано того ж року в передмісті Парижа, а рішення про будівництво обсерваторії нещодавно заснованою Французькою академією наук було ухвалено 22 грудня 1666 р. на її першому засіданні. Ще раніше король Франції Людовик XIV, отримавши схвалення папи Климента IX, підтримав ініціативу найупливовішого тоді французького астронома, абата, Жана Пікара щодо створення астрономічної обсерваторії.

 

Будівлю обсерваторії звели 1671 р. за проектом архітектора Клода Перро, брата знаменитого казкаря Шарля Перро, а очолити її ще у 1669 р. запропонували відомому тоді італійському астроному Джованні Доменіко Кассіні. Він і став її першим директором. Династія Кассіні (син, онук і правнук) була на чолі обсерваторії упродовж 125 років (до 1793 р.) — це унікальний випадок в історії астрономії. Паризьку астрономічну обсерваторію у різний час її історії очолювали відомі астрономи Жозеф Жером, Франсуа Лаланд, Жан Батист Деламбр, Урбан Левер’є.

 

Observatoriia-Paryzh

 

Будівля Паризької обсерваторії у 1870 р. Світлина з газети Le Monde. Фото з сайту https://commons.wikimedia.org.

 

Найбільший телескоп обсерваторії, 1,0-метровий рефлектор, встановлено в Медоні 1893 р. Тоді ж тут було встановлено 83-см рефрактор, який є третім за діаметром об’єктива у світі.

 

У Паризькій обсерваторії зроблено багато астрономічних відкриттів і виконано важливі дослідження. Наприклад, Дж. Кассіні й Жан Ріше у 1671—1673 рр. уперше визначили зі спостережень значення астрономічної одиниці, тобто відстань до Сонця, з точністю у шість відсотків.

 

Нині Паризька обсерваторія має три підрозділи: обсерваторію в Парижі, відділення астрофізики в Медоні (це колишня Медонська обсерваторія, заснована 1876 р., а 1926 р. об’єднана з Паризькою) і радіоастрономічну станцію в Нансі, створену 1953 р.

 

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1