Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Нові дані від «Габбла» дали змогу пояснити відсутність темної матерії

26 листопада 2020

 

Нові дані, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, надають додаткові докази руйнування галактики NGC 1052-DF4 внаслідок припливів. Цей результат пояснює попередній висновок, що цій галактиці бракує більшої частини темної матерії. Вивчивши розподіл світла та кулястих зоряних скупчень галактики, астрономи дійшли висновку, що сила тяжіння сусідньої галактики NGC 1035 позбавила NGC 1052-DF4 темної матерії і зараз розриває цю галактику на частини.

Докладніше:

Свого часу один з районів Марса зазнав мегаповені

25 листопада 2020

 

Завдяки численним автоматичним місіям, які досліджували атмосферу, поверхню та геологію Марса, вчені дійшли висновку, що Марс колись був набагато теплішим і вологим місцем. Крім того, що планета мала щільнішу атмосферу, вона була досить теплою, щоб на поверхні могла існувати рідка вода в річках, озерах і навіть океані, що покривав більшу частину північної півкулі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Паризьку обсерваторію

 

Паризьку астрономічну обсерваторію засновано 21 червня 1667 р. У день літнього сонцестояння математики, що входили до складу Паризької академії, накреслили на земельній ділянці план майбутньої будівлі обсерваторії так, щоб посередині неї пролягав центральний меридіан Франції (його позначено лінією з міді, що пролягає через зали другого поверху будівлі обсерваторії). Земельну ділянку для обсерваторії було придбано того ж року в передмісті Парижа, а рішення про будівництво обсерваторії нещодавно заснованою Французькою академією наук було ухвалено 22 грудня 1666 р. на її першому засіданні. Ще раніше король Франції Людовик XIV, отримавши схвалення папи Климента IX, підтримав ініціативу найупливовішого тоді французького астронома, абата, Жана Пікара щодо створення астрономічної обсерваторії.

 

Будівлю обсерваторії звели 1671 р. за проектом архітектора Клода Перро, брата знаменитого казкаря Шарля Перро, а очолити її ще у 1669 р. запропонували відомому тоді італійському астроному Джованні Доменіко Кассіні. Він і став її першим директором. Династія Кассіні (син, онук і правнук) була на чолі обсерваторії упродовж 125 років (до 1793 р.) — це унікальний випадок в історії астрономії. Паризьку астрономічну обсерваторію у різний час її історії очолювали відомі астрономи Жозеф Жером, Франсуа Лаланд, Жан Батист Деламбр, Урбан Левер’є.

 

Observatoriia-Paryzh

 

Будівля Паризької обсерваторії у 1870 р. Світлина з газети Le Monde. Фото з сайту https://commons.wikimedia.org.

 

Найбільший телескоп обсерваторії, 1,0-метровий рефлектор, встановлено в Медоні 1893 р. Тоді ж тут було встановлено 83-см рефрактор, який є третім за діаметром об’єктива у світі.

 

У Паризькій обсерваторії зроблено багато астрономічних відкриттів і виконано важливі дослідження. Наприклад, Дж. Кассіні й Жан Ріше у 1671—1673 рр. уперше визначили зі спостережень значення астрономічної одиниці, тобто відстань до Сонця, з точністю у шість відсотків.

 

Нині Паризька обсерваторія має три підрозділи: обсерваторію в Парижі, відділення астрофізики в Медоні (це колишня Медонська обсерваторія, заснована 1876 р., а 1926 р. об’єднана з Паризькою) і радіоастрономічну станцію в Нансі, створену 1953 р.

 

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1