Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Паризьку обсерваторію

 

Паризьку астрономічну обсерваторію засновано 21 червня 1667 р. У день літнього сонцестояння математики, що входили до складу Паризької академії, накреслили на земельній ділянці план майбутньої будівлі обсерваторії так, щоб посередині неї пролягав центральний меридіан Франції (його позначено лінією з міді, що пролягає через зали другого поверху будівлі обсерваторії). Земельну ділянку для обсерваторії було придбано того ж року в передмісті Парижа, а рішення про будівництво обсерваторії нещодавно заснованою Французькою академією наук було ухвалено 22 грудня 1666 р. на її першому засіданні. Ще раніше король Франції Людовик XIV, отримавши схвалення папи Климента IX, підтримав ініціативу найупливовішого тоді французького астронома, абата, Жана Пікара щодо створення астрономічної обсерваторії.

 

Будівлю обсерваторії звели 1671 р. за проектом архітектора Клода Перро, брата знаменитого казкаря Шарля Перро, а очолити її ще у 1669 р. запропонували відомому тоді італійському астроному Джованні Доменіко Кассіні. Він і став її першим директором. Династія Кассіні (син, онук і правнук) була на чолі обсерваторії упродовж 125 років (до 1793 р.) — це унікальний випадок в історії астрономії. Паризьку астрономічну обсерваторію у різний час її історії очолювали відомі астрономи Жозеф Жером, Франсуа Лаланд, Жан Батист Деламбр, Урбан Левер’є.

 

Observatoriia-Paryzh

 

Будівля Паризької обсерваторії у 1870 р. Світлина з газети Le Monde. Фото з сайту https://commons.wikimedia.org.

 

Найбільший телескоп обсерваторії, 1,0-метровий рефлектор, встановлено в Медоні 1893 р. Тоді ж тут було встановлено 83-см рефрактор, який є третім за діаметром об’єктива у світі.

 

У Паризькій обсерваторії зроблено багато астрономічних відкриттів і виконано важливі дослідження. Наприклад, Дж. Кассіні й Жан Ріше у 1671—1673 рр. уперше визначили зі спостережень значення астрономічної одиниці, тобто відстань до Сонця, з точністю у шість відсотків.

 

Нині Паризька обсерваторія має три підрозділи: обсерваторію в Парижі, відділення астрофізики в Медоні (це колишня Медонська обсерваторія, заснована 1876 р., а 1926 р. об’єднана з Паризькою) і радіоастрономічну станцію в Нансі, створену 1953 р.

 

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1