Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Нові дані від «Габбла» дали змогу пояснити відсутність темної матерії

26 листопада 2020

 

Нові дані, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, надають додаткові докази руйнування галактики NGC 1052-DF4 внаслідок припливів. Цей результат пояснює попередній висновок, що цій галактиці бракує більшої частини темної матерії. Вивчивши розподіл світла та кулястих зоряних скупчень галактики, астрономи дійшли висновку, що сила тяжіння сусідньої галактики NGC 1035 позбавила NGC 1052-DF4 темної матерії і зараз розриває цю галактику на частини.

Докладніше:

Свого часу один з районів Марса зазнав мегаповені

25 листопада 2020

 

Завдяки численним автоматичним місіям, які досліджували атмосферу, поверхню та геологію Марса, вчені дійшли висновку, що Марс колись був набагато теплішим і вологим місцем. Крім того, що планета мала щільнішу атмосферу, вона була досить теплою, щоб на поверхні могла існувати рідка вода в річках, озерах і навіть океані, що покривав більшу частину північної півкулі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Пулковську астрономічну обсерваторію

 

 

Пулковську астрономічну обсерваторію було відкрито 19 серпня 1839 р. Її побудували за рішенням Петербурзької академії наук (1827) та згідно з указом (1834) царя Миколи I про спорудження обсерваторії на Пулковських пагорбах, неподалік від Санкт-Петербурга. Архітектурний проект розробив О. Брюллов, а будівництвом керував академік Василь Якович Струве — перший директор обсерваторії. Загалом за весь час її очолювали 15 знаних в астрономічному світі науковців, зокрема: Федір Бредихін (1890—1895), Борис Герасимович (1933—1937), Віктор Абалакін (1983—2000). В обсерваторії працювали Віктор Амбарцумян, Микола Козирєв, Гавриїл Тихов, а також Борис Стругацький (більше відомий як письменник-фантаст).

 

O Pulkovo

 

Головна будівля Пулковської астрономічної обсерваторії (середина ХІХ століття). Світлина з гравюри В. Петрова. Фото з сайту www.proznanie.ru.

 

Обсерваторія стала знаменитою завдяки високоточним астрометричним дослідженням. Їх результати (абсолютні каталоги положень зір) набули визнання серед астрономів, а сама обсерваторія у ХІХ ст., на думку американського астронома Б. Ґулда, була «астрономічною столицею світу». Хоча спершу Пулковська обсерваторія працювала в галузі астрометрії, але згодом академік Аристарх Бєлопольський (1854—1934) започаткував у ній астрофізичні дослідження.

 

Оскільки вогні великого міста поряд з обсерваторією — істотна перешкода для астрофізичних спостережень, то Пулковські астрофізики виконували дослідження в обсерваторіях, розміщених на півдні Російської імперії. Серед них Симеїзька обсерваторія в Криму (протягом 1912—1945 рр. філіал ГАО РАН), астрофізичний інститут в Казахстані, постійна Араратська експедиція у Вірменії (1974—1991), Кисловодська гірська станція (створена 1948 р). У Миколаївській обсерваторії, що впродовж 19121991 рр. була філіалом Пулковської, виконували астрометричні спостереження.

 

Найбільші телескопи Пулковської обсерваторії — 0,65-метровий рефрактор, встановлений 1954 р. після відновлення обсерваторії, а також Великий пулковський радіотелескоп, що став прототипом збудованого в 1974 р. на Кавказі радіотелескопа РАТАН-600.

 

Нині Головна (Пулковська) астрономічна обсерваторія Російської академії наук (ГАО РАН) виконує дослідження майже в усіх галузях астрономії (астрометрія, небесна механіка й зоряна динаміка, Сонце й сонячно-земні зв’язки, фізика й еволюція зір).

 

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1