Докладніше про Пулковську астрономічну обсерваторію

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Докладніше про Пулковську астрономічну обсерваторію

Пулковську астрономічну обсерваторію було відкрито 19 серпня 1839 р. Її побудували за рішенням Петербурзької академії наук (1827) та згідно з указом (1834) царя Миколи I про спорудження обсерваторії на Пулковських пагорбах, неподалік від Санкт-Петербурга. Архітектурний проект розробив О. Брюллов, а будівництвом керував академік Василь Якович Струве — перший директор обсерваторії. Загалом за весь час її очолювали 15 знаних в астрономічному світі науковців, зокрема: Федір Бредихін (1890—1895), Борис Герасимович (1933—1937), Віктор Абалакін (1983—2000). В обсерваторії працювали Віктор Амбарцумян, Микола Козирєв, Гавриїл Тихов, а також Борис Стругацький (більше відомий як письменник-фантаст).

O Pulkovo

Головна будівля Пулковської астрономічної обсерваторії (середина ХІХ століття). Світлина з гравюри В. Петрова. Фото з сайту www.proznanie.ru.

Обсерваторія стала знаменитою завдяки високоточним астрометричним дослідженням. Їх результати (абсолютні каталоги положень зір) набули визнання серед астрономів, а сама обсерваторія у ХІХ ст., на думку американського астронома Б. Ґулда, була «астрономічною столицею світу». Хоча спершу Пулковська обсерваторія працювала в галузі астрометрії, але згодом академік Аристарх Бєлопольський (1854—1934) започаткував у ній астрофізичні дослідження.

Оскільки вогні великого міста поряд з обсерваторією — істотна перешкода для астрофізичних спостережень, то Пулковські астрофізики виконували дослідження в обсерваторіях, розміщених на півдні Російської імперії. Серед них Симеїзька обсерваторія в Криму (протягом 1912—1945 рр. філіал ГАО РАН), астрофізичний інститут в Казахстані, постійна Араратська експедиція у Вірменії (1974—1991), Кисловодська гірська станція (створена 1948 р). У Миколаївській обсерваторії, що впродовж 1912—1991 рр. була філіалом Пулковської, виконували астрометричні спостереження.

Найбільші телескопи Пулковської обсерваторії — 0,65-метровий рефрактор, встановлений 1954 р. після відновлення обсерваторії, а також Великий пулковський радіотелескоп, що став прототипом збудованого в 1974 р. на Кавказі радіотелескопа РАТАН-600.

Нині Головна (Пулковська) астрономічна обсерваторія Російської академії наук (ГАО РАН) виконує дослідження майже в усіх галузях астрономії (астрометрія, небесна механіка й зоряна динаміка, Сонце й сонячно-земні зв’язки, фізика й еволюція зір).