Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Нове дослідження проливає світло на те, чому зоряні популяції в Галактиці такі схожі

09 серпня 2022

Найдосконаліше натепер комп’ютерне моделювання показало: утворення зір — це саморегульований процес.

 

 

Науковці з’ясували, що саме визначає маси зір, — таємницю, яка десятиліттями цікавила астрофізиків. Їхня відповідь? Самі зорі.

 

Використовуючи дуже докладне моделювання, група науковців зробила проривне відкриття: утворення зір є саморегульованим процесом. Це знання може дати змогу дослідникам зрозуміти утворення зір у близьких і далеких галактиках.

Докладніше:

Формування карликової галактики спостерігали за допомогою індійського супутника AstroSat

02 серпня 2022

 

Міжнародна група дослідників спостерігала фрагмент процесу формування карликової галактики, що може допомогти пояснити, як ці зоряні системи еволюціонують від карликового стану до зрілості. У статті, опублікованій в журналі Nature, група описує пошук доказів накопичення речовини і формування нових зір в таких галактиках (процес дозрівання цих галактик Ред.).

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Пулковську астрономічну обсерваторію

 

 

Пулковську астрономічну обсерваторію було відкрито 19 серпня 1839 р. Її побудували за рішенням Петербурзької академії наук (1827) та згідно з указом (1834) царя Миколи I про спорудження обсерваторії на Пулковських пагорбах, неподалік від Санкт-Петербурга. Архітектурний проект розробив О. Брюллов, а будівництвом керував академік Василь Якович Струве — перший директор обсерваторії. Загалом за весь час її очолювали 15 знаних в астрономічному світі науковців, зокрема: Федір Бредихін (1890—1895), Борис Герасимович (1933—1937), Віктор Абалакін (1983—2000). В обсерваторії працювали Віктор Амбарцумян, Микола Козирєв, Гавриїл Тихов, а також Борис Стругацький (більше відомий як письменник-фантаст).

 

O Pulkovo

 

Головна будівля Пулковської астрономічної обсерваторії (середина ХІХ століття). Світлина з гравюри В. Петрова. Фото з сайту www.proznanie.ru.

 

Обсерваторія стала знаменитою завдяки високоточним астрометричним дослідженням. Їх результати (абсолютні каталоги положень зір) набули визнання серед астрономів, а сама обсерваторія у ХІХ ст., на думку американського астронома Б. Ґулда, була «астрономічною столицею світу». Хоча спершу Пулковська обсерваторія працювала в галузі астрометрії, але згодом академік Аристарх Бєлопольський (1854—1934) започаткував у ній астрофізичні дослідження.

 

Оскільки вогні великого міста поряд з обсерваторією — істотна перешкода для астрофізичних спостережень, то Пулковські астрофізики виконували дослідження в обсерваторіях, розміщених на півдні Російської імперії. Серед них Симеїзька обсерваторія в Криму (протягом 1912—1945 рр. філіал ГАО РАН), астрофізичний інститут в Казахстані, постійна Араратська експедиція у Вірменії (1974—1991), Кисловодська гірська станція (створена 1948 р). У Миколаївській обсерваторії, що впродовж 19121991 рр. була філіалом Пулковської, виконували астрометричні спостереження.

 

Найбільші телескопи Пулковської обсерваторії — 0,65-метровий рефрактор, встановлений 1954 р. після відновлення обсерваторії, а також Великий пулковський радіотелескоп, що став прототипом збудованого в 1974 р. на Кавказі радіотелескопа РАТАН-600.

 

Нині Головна (Пулковська) астрономічна обсерваторія Російської академії наук (ГАО РАН) виконує дослідження майже в усіх галузях астрономії (астрометрія, небесна механіка й зоряна динаміка, Сонце й сонячно-земні зв’язки, фізика й еволюція зір).

 

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1