Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Екзопланету з сімейства «субнептун» виявлено з допомогою космічного телескопа NASA

08 січня 2019

Новітній космічний «мисливець» за екзопланетами NASA Transiting Exoplanet Survey Satellite, (TESS, Супутник для спостережень транзитних екзопланет) виявив планету, що обертається навколо зорі HD 21749, яка лежить на відстані близько 53 світлових років від Землі в напрямку невеликого сузір’я Сітка. Про це було повідомлено 7 січня поточного року на 233-му з’їзді Американського астрономічного товариства в Сіетлі. Статтю про це відкриття взяв до публікації Astrophysical Journal.

Докладніше:

Науковці місії New Horizons в захваті від форми Ultima Thule

02 січня 2019

Оприлюднене вчора (вівторок, 1 січня 2019 р. — Ред.) найновіше зображення, отримане з допомогою космічного зонда NASA «Нові Горизонти» (New Horizons), об’єкта Ultima Thule з поясу Койпера вказує на те, що це небесне тіло має витягнуту форму, схожу на плоди арахісу чи кеглю для боулінгу. Світлини Ultima Thule кращої якості мають бути вже 2 січня.

 

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Пулковську астрономічну обсерваторію

 

 

Пулковську астрономічну обсерваторію було відкрито 19 серпня 1839 р. Її побудували за рішенням Петербурзької академії наук (1827) та згідно з указом (1834) царя Миколи I про спорудження обсерваторії на Пулковських пагорбах, неподалік від Санкт-Петербурга. Архітектурний проект розробив О. Брюллов, а будівництвом керував академік Василь Якович Струве — перший директор обсерваторії. Загалом за весь час її очолювали 15 знаних в астрономічному світі науковців, зокрема: Федір Бредихін (1890—1895), Борис Герасимович (1933—1937), Віктор Абалакін (1983—2000). В обсерваторії працювали Віктор Амбарцумян, Микола Козирєв, Гавриїл Тихов, а також Борис Стругацький (більше відомий як письменник-фантаст).

 

O Pulkovo

 

Головна будівля Пулковської астрономічної обсерваторії (середина ХІХ століття). Світлина з гравюри В. Петрова. Фото з сайту www.proznanie.ru.

 

Обсерваторія стала знаменитою завдяки високоточним астрометричним дослідженням. Їх результати (абсолютні каталоги положень зір) набули визнання серед астрономів, а сама обсерваторія у ХІХ ст., на думку американського астронома Б. Ґулда, була «астрономічною столицею світу». Хоча спершу Пулковська обсерваторія працювала в галузі астрометрії, але згодом академік Аристарх Бєлопольський (1854—1934) започаткував у ній астрофізичні дослідження.

 

Оскільки вогні великого міста поряд з обсерваторією — істотна перешкода для астрофізичних спостережень, то Пулковські астрофізики виконували дослідження в обсерваторіях, розміщених на півдні Російської імперії. Серед них Симеїзька обсерваторія в Криму (протягом 1912—1945 рр. філіал ГАО РАН), астрофізичний інститут в Казахстані, постійна Араратська експедиція у Вірменії (1974—1991), Кисловодська гірська станція (створена 1948 р). У Миколаївській обсерваторії, що впродовж 19121991 рр. була філіалом Пулковської, виконували астрометричні спостереження.

 

Найбільші телескопи Пулковської обсерваторії — 0,65-метровий рефрактор, встановлений 1954 р. після відновлення обсерваторії, а також Великий пулковський радіотелескоп, що став прототипом збудованого в 1974 р. на Кавказі радіотелескопа РАТАН-600.

 

Нині Головна (Пулковська) астрономічна обсерваторія Російської академії наук (ГАО РАН) виконує дослідження майже в усіх галузях астрономії (астрометрія, небесна механіка й зоряна динаміка, Сонце й сонячно-земні зв’язки, фізика й еволюція зір).

 

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1