Аматорська астрономія в Україні
Астрономічне аматорство має в Україні давні, щонайменше 100-річні, традиції. Наприклад, 8 лютого 1901 р. аматор астрономії, київський гімназист Андрій Борисяк відкрив нову зорю в сузір’ї Персея. Понад сто років тому, за доби царської Росії, діяв астрономічний аматорський гурток в Києві (див. ст. Л.В. Казанцевої «З історії київських аматорів астрономії»).
Олександр Орлов, відомий український астроном і геофізик, очоливши (1913) Одеську астрономічну обсерваторію створив у ній гурток, який відвідували згодом видатні науковці — автор космологічної теорії гарячого Всесвіту Георгій Гамов, творець ракетної космічної техніки Валентин Глушко, видатний дослідник змінних зір Володимир Цесевич та інші.
У Миколаєві протягом 1901—1916 рр. виходив ілюстрований науково-популярний журнал «Астрономическое обозрение», який не лише розповідав про астрономічні відкриття, події і явища, але й вміщував «труды любителей астрономии». Астрономічний гурток (любителей мироведения) діяв у 20-х роках минулого століття в Херсоні. А у Полтаві й Миргороді працювали народна астрономічна обсерваторія та обсерваторія Миргородського гуртка астрономії.
Після організації в колишньому Радянському Союзі у 1934 р. Всесоюзного астрономо-геодезического общества (ВАГО), що об’єднало як професійних астрономів, так і аматорів, вся діяльність з аматорської астрономії (зокрема робота астрономічних гуртків тощо) була зосереджена в цьому товаристві. Воно разом з Академією наук СРСР видавало з 1965 р. науково-популярний журнал «Земля и Вселенная».
Після здобуття Україною незалежності ситуація з аматорською астрономією змінилася, бо не було структури типу ВАГО й, окрім цього, в середній школі зник на цілих 10 років курс астрономії. Але незважаючи на це, виникли об’єднання і клуби аматорів астрономії в кількох великих містах. Наприклад, Харківське товариство аматорів астрономії (Харьковское общество любителей астрономии, ХОЛА) яке 2002 р. ініціювало перший український форум аматорів астрономії УкрАстроФорум 2002. У ньому взяв участь Джон Добсон — відомий серед аматорів астрономії розробник монтування для телескопа системи Ньютона.
Нині в Україні діють Українське товариство аматорів астрономії (УТАА), астрономічні товариства в окремих містах, клуби аматорів астрономії, астрономічні гуртки. Нижче коротко подано інформацію про ці об’єднання.
Астрономічні товариства та об’єднання
Українське товариство аматорів астрономії (УТАА) об’єднує людей різного віку та різних професій, які цікавляться зоряним небом. УТАА співпрацює з Українською астрономічною асоціацією і є одним з організаторів астрономічного фестивалю (Астрофест), який кілька разів проходив у різних містах України.
Президентом Українського товариства аматорів астрономії до кінця життя був Чурюмов Клим Іванович, член-кореспондент НАН України, професор, доктор фізико-математичних наук.
З історії створення УТАА
Науково-популярний журнал «Наше небо» (том 3, № 2, березень–квітень, 2000) вмістив такий текст:
Шановні читачі «НАШОГО НЕБА» редакція звергається до Вас з проханням уважно ознайомитись з наведеним нижче листом, а також додатками до нього. Якщо ви підтримуєте ідею створення УТАА, то прохання приєднатись до ініціативної групи, або ж публічно виголосити свої думки з цього питання (журнал обов’язково їх опублікує).
Останнім часом актуальним є питання створення в Україні організації, яка б об’єднувала всіх аматорів астрономії. Розуміючи це, група наукових співробітників Головної астрономічної обсерваторії НАН України і Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка (у подальшому ініціативна група — ІГ) вирішила здійснити необхідні дії щодо створення Українського товариства аматорів астрономії (УТАА).
Це товариство, працюючи у тісному зв’язку з Українською астрономічною асоціацією, має сприяти встановленню контактів між аматорами астрономії, допомагати їм у їхніх дослідженнях в галузі астрономії, проведенні астрономічних спостережних програм. УТАА буде сприяти участі астрономів-аматорів у розповсюдженні серед населення України сучасних уявлень про Всесвіт, пропаганді досягнень вітчизняних вчених в галузі астрономії тощо.
За дорученням ініціативної групи звертаємось до Вас з проханням підтримати ідею створення УТАА і взяти на себе роботу по організації у Вашому місті осередку Товариства.
Згідно із законодавством треба виконати наступне:
- Провести загальні збори аматорів астрономії (не менше трьох учасників), які мають висловитись щодо ідеї створення УТАА і заявити про організацію осередку Товариства у Вашому місті. Необхідно на зборах провести вибори голови осередку, його заступника і секретаря, а також одного делегата на установчий з’їзд УТАА.
- Результати зборів мають бути оформлені протоколом, до якого окремим додатком подаються дані про керівництво осередку (зразки документів додаються).
- На сьогодні осередки Товариства створені у Києві, Полтаві, Вінниці, Івано-Франківську, Ужгороді, Харкові, Кіровограді, Луганську, Запоріжжі, Новому Роздолі (Львівська обл.).
- Установчий з’їзд Товариства планується скликати у Києві. Дата буде оголошенадодатково.
З повагою
за дорученням ініціативної групи:
О.К.Осипов — науковий співробітник АО КНУ імені Тараса Шевченка
І.П.Крячко — директор Київського республіканського планетарію
Ваші відповіді просимо надсилати на адресу: 04053 Київ-53, вул. Обсерваторна, 3 Астрономічна обсерваторія Київського національного університету, Осипову Олександру Кузьмичу.
03150 Київ-150, вул. Червоноармійська, 57/3, Київський республіканський планетарій, Крячку Івану Павловичу.
Журнал вміщував зразок Протоколу №1 зборів ініціативної групи зі створення осередку Українського Товариства аматорів астрономії.
Бердянське товариство аматорів астрономії (общество любителей астрономии «Орион») відоме не лише тим, що виховало кількох професійних астрономів, але й тим, що упродовж багатьох років було організатором зимового форуму аматорської астрономії «Різдвяна ніч» («Рождественская Ночь»), який відбувався в Кримській астрофізичній обсерваторії.
Перейти на сайт Бердянского общества любителей астрономии «Орион»
Львівське астрономічне товариство (ЛАТ) — громадська організація науковців-астрономів до якої також входять і аматори астрономії. Товариство створено з метою популяризації астрономії, підтримки науковців, які виконують астрономічні дослідження, а також для того, щоб навертати учнів старших класів до занять астрономією.
До визначних астрономічних дат (зимового та літнього сонцестояння, весняного й осіннього рівнодення) ЛАТ організовує і проводить в Політехніці, ЛНУ ім. І. Франка або школах Львова семінари, освітні конкурси, конференції на астрономічну тематику.
Голова Львівського астрономічного товариства — Любов Янків-Вітковська, кандидат фіз.-мат наук, доцент кафедри вищої геодезії та астрономії Львівської політехніки. Вона виконала наукове редагування перекладеної на українську мову книги Пола Брекке «Наша життєдайна зірка — Сонце» (видавництво «Грані-Т») і написали передмову до неї.
Одеське товариство аматорів астрономії (Одесское общество любителей астрономии) «АСТРОДЕС» продовжує традиції аматорської астрономії в Одесі, які мають витоки від початку ХХ ст. Товариство спершу було створене як відділення майбутнього УТАА, але потім набуло статус самостійної організації.
Членами товариства «АСТРОДЕС» є люди різних професій, але більшість з них виконують астрономічні аматорські спостереження. Товариство має власний павільйон на спостережний станції Одеської астрономічної обсерваторії в с. Маяки.
Перейти на сайт товариства «АСТРОДЕС»
Полтавське об’єднання любителів астрономії (ПОЛА) гуртувало протягом 2009—2014 рр. людей різного віку та професій, яких цікавить зоряне небо. ПОЛА створювало можливості для аматорів астрономії Полтавщини спілкуватися та обмінюватися досвідом, як між собою, так і з астрономами-професіоналами. Об’єднання мало зв’язок з Полтавською гравіметричною обсерваторією, а також з астрономічними гуртками, що діють в навчальних закладах. З 2014 р. діяльність об’єднання зупинено.
Клуби аматорів астрономії
Дніпропетровський клуб аматорів астрономії «AstrpDnepr» об’єднує як аматорів-початківців, так і досвідчених спостерігачів зоряного неба. Клуб працює на базі Дніпропетровського планетарію, проводячи щотижневі зустрічі в ньому. Члени клубу виконують астрономічні спостереження, дослідницьку роботу з питань археоастрономії, а також активно цікавляться астрофотографією і популяризують астрономію в місті.
Сторінка клубу «AstrpDnepr» на сайті Дніпропетровського планетарію
Житомирський міський астрономічний клуб (ЖМАК) «Звіздарі» пропонує усім охочим візуальні спостереження в телескопи в м. Житомир і його околицях. Також — безкоштовну й пізнавальну астрономію.
Перейти на сторінку Житомирського астрономічного клубу «Звіздарі»
Івано-Франківський астрономічний клуб «Юпітер» ставить за мету знайомити людей з нашим дивовижним Всесвітом. Учасники, а також гості, клубу мають наміри спостерігати зоряне небо та його різноманітні об’єкти.
Перейти на сторінку астрономічного клубу «Юпітер»
Київський клуб аматорів астрономії «Астрополіс» об’єднує тих, хто цікавиться астрономічними спостереженнями, питаннями астрофотографії і телескопобудування. Клуб підтримує зв’язки з Астрономічною обсерваторією Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Перейти на сайт Київського клубу аматорів астрономії «Астрополіс»
Маріупольський астрономічний клуб «Кассіні» об’єднує аматорів астрономії міста та його околиць. Засідання клубу відбуваються щотижнево. У теплу пору клуб організовує колективні поїздки на спостереження.
Перейти на сайт Маріупольського астрономічного клубу «Кассіні»
Сумський клуб аматорів астрономії (АстроСуми) об’єднує людей різних професій, які цікавляться зоряним небом. За сприяння Сумського державного університету клуб організовує експериментальні відкриті заняття з астрономії.
Перейти на сайт астрономічного клубу «АстроСуми»
Харківський клуб аматорів астрономії «Галактика» працює на базі Харківського планетарію (використовує його зоряну залу та обсерваторію). Клуб організовує зустрічі аматорів астрономії різного віку і професій.
Сторінка клубу «Галактика» на сайті Харківського планетарію
Астрономічні гуртки в школах та позашкільних закладах
Астрономічні гуртки існують в окремих українських школах (визначити їх кількість дуже складно, бо ситуація з гуртками повсякчас змінюється), а також палацах дитячої та юнацької творчості. Відомим в середовищі аматорської астрономії є астрономічний гурток гімназії № 59 м. Києва (у цій гімназії є власна астрономічна обсерваторія). При Степненському навчально-виробничому комбінаті працює астрономічний гурток «Квазар» (гурток співпрацює з Полтавською гравіметричною обсерваторією).
Гуртки, що працюють у палацах дитячої та юнацької творчості:
- Астрономічний гурток Харківського палацу дитячої та юнацької творчості
- Астрономічний гурток палацу дітей та юнацтва м. Вінниці
- Астрономічний гурток Вінницького обласного центру технічної творчості учнівської молоді
- Гурток астрономії та космонавтики Дніпропетровської міської станції юних техніків
- Астрономічний гурток Запорізького міського палацу дитячої та юнацької творчості
- Наукове астрономо-космічне товариство «Персей» Полтавського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді
- Астрономічний гурток Ужгородського палацу дітей та юнацтва
- Гурток астрономії ЦНТТМ «Сфера» (м. Київ).
Цікаві думки про астрономів-аматорів, їхній можливий внесок в астрономію, а також їхні товариства виклав у статті «Астрономи — любителі та професіонали» відомій український астроном Ілля Колчинський. Стаття написана давно, але її зміст досі актуальний.
У цьому розділі вміщено статті:
