Астрономічне обладнання

Приладобудування в астрономії має дуже давні традиції. І протягом усієї історії виготовлення приладів для астрономічних спостережень актуальною в цій справі лишається одна особливість — астрономи часто виготовляли й нині також деінде виготовляють інструменти самі для себе. Наприклад, кутомірні інструменти виготовляли для своїх обсерваторій Тіхо Браге й Ян Гевелій, а телескопи — Вільм Гершель.

Астрономи виготовляли не лише інструменти для виконання спостережень, але й різні прилади для «роботи» з світлом від небесних світил — спектрографи, фотометри тощо. Майже кожна астрономічна обсерваторія мала майстерню. Спершу в ній виконували механічні роботи, потім ще й оптичні, а згодом і радіотехнічні та деякі інші.

Такі майстерні мали всі астрономічні обсерваторії, що були створені й нині діють у складі українських університетів. За ініціативою В.П. Цесевича на базі Одеської астрономічної обсерваторії спільно з ГАО на початку 70-х років минулого століття було організовано відділ астрофізичного приладобудування. Тут розробляли телескопи з діаметром дзеркала до одного метра, а також інше обладнання для астрономічних спостережень. Згодом у Голосіївській обсерваторії організували дослідне виробництво, де фахівці конструювали й виготовляли широкий спектр астрометричних і астрофізичних приладів.

Можливість самостійно розробляти й створювати астрономічні прилади дозволила українським астрономічним обсерваторіям створити кілька унікальних інструментів. Серед них, наприклад, сонячний горизонтальний телескоп, розроблений в ГАО НАН України на основі типового телескопа АЦУ-5. Під керівництвом Е.А. Гуртовенка спектрограф АЦУ-5 був перероблений для спостережень в системі подвійної дифракції і в режимі фотоелектричної реєстрації спектру, що дозволило отримати один з кращих у світі сонячних телескопів за спектральним розділенням.

На світлині — сонячний телескоп Ернеста Гуртовека АЦУ-5. Фото з архіву зображень ГАО НАН України.

У 70-х роках ХХ ст. за ініціативою видатного українського вченого академіка С.Я. Брауде збудовано радіотелескоп УТР-2 (український Т-подібний радіотелескоп, друга модифікація), що належить Радіоастрономічному інституту НАН України (м. Харків). Цей унікальний інструмент працює в декаметровому діапазоні радіохвиль (частоти від 10 до 30 МГц) і має дуже велику ефективну площу — майже 150000 кв.м., що забезпечує йому рекордну чутливість. Він досі є найбільшим і найефективнішим у світі інструментом для досліджень космічного радіовипромінювання у довгохвильовий ділянці електромагнітного спектру, що доступне для спостережень з поверхні Землі. На основі радіотелескопа УТР-2 створена система інтерферометрів УРАН (український радіоінтерферометр Академії Наук). Вона, окрім високої чутливості, забезпечує також рекордну роздільну здатність — до 1 кутової секунди. Ці наукові інструменти створено українськими науковцями й інженерами. Нині радіотелескоп УТР-2 із системою інтерферометрів УРАН Радіоастрономічного інституту входить до переліку наукових об’єктів НАН України, що становлять національне надбання.

На світлині — антени радіотелескопа УТР-2. Фото з сайту Радіоастрономічного інституту НАН України.

Традиції астрономічного приладобудування нині продовжують окремі наукові колективи, що працюють в українських обсерваторіях. Наприклад, в ГАО НАН України діє відділ атмосферної оптики та приладобудування, фахівці якого розробляють складну апаратуру як для наземних, так і космічних спостережень.

Не тільки професійні астрономи в Україні підтримують давні традиції у приладобудуванні. Нині телескоп промислового виробництва для потреб аматорської астрономії придбати не складно, але в Україні ще є майстри, які виготовляють телескопи індивідуально. Колись така практика була звичним явищем у середовищі аматорів астрономії.