Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Яшнов Петро Іванович (12.VI.1874 — 29.V.1940)

 

Yashnov 

Російський радянський астроном Петро Іванович Яшнов народився 12 червня 1874 р. у м. Нижній Новгород (Росія). Здобувши (1902) освіту в Московському технічному училищі, працював учителем математики в середніх навчальних закладах Москви. Став (1904) за підтримки директора Московської обсерваторії Вітольда Цераського асистентом в цій обсерваторії. У 1909—1912 роках працював на посаді астронома в Пулковській обсерваторії (в 1912—1917 рр. — у її відділенні в Миколаєві). У 1917—1919 рр. — астроном Пулковської обсерваторії. Упродовж 1919—1923 років працював астрономом-спостерігачем у Саратовському університеті. У 1923 р. за пропозицією Василя Фесенкова очолив Ташкентську обсерваторію. Протягом 1925—1936 рр. — співробітник Пулковської обсерваторії.

 

Галузь наукових інтересів Петра Яшнова — астрометрія. Брав участь у створенні пулковських абсолютних каталогів прямих піднесень (1905.0, 1915.0, 1930.0) та Миколаївського каталогу 1915.0. Визначив (1922) різницю довгот Пулково — Саратов, використавши для цього одним з перших у Росії радіотелеграфний метод. Запропонував новий спосіб дослідження цапф переносного пасажного інструменту («спосіб Яшнова»).

 

Один з організаторів першої астрометричної конференції в Пулково (1932). Кілька років завідував бібліотекою і музеєм Пулковської обсерваторії (приводив у порядок бібліотеки, приділяв увагу створенню каталогу рукописного архіву Йоганна Кеплера). Автор низки статей з історії астрономії.

 

Петро Іванович Яшнов помер у в’язниці 29 травня 1940 р. у м. Дмитрівськ (заарештований восени 1936 р. і засуджений навесні 1937 р. на 10 років у зв’язку з «Пулковською справою», реабілітований у 1957 р.).

 

Докладніше про Петра Івановича Яшнова


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1