Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами. 

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Яшнов Петро Іванович (12.VI.1874 — 29.V.1940)

 

Yashnov 

Російський радянський астроном Петро Іванович Яшнов народився 12 червня 1874 р. у м. Нижній Новгород (Росія). Здобувши (1902) освіту в Московському технічному училищі, працював учителем математики в середніх навчальних закладах Москви. Став (1904) за підтримки директора Московської обсерваторії Вітольда Цераського асистентом в цій обсерваторії. У 1909—1912 роках працював на посаді астронома в Пулковській обсерваторії (в 1912—1917 рр. — у її відділенні в Миколаєві). У 1917—1919 рр. — астроном Пулковської обсерваторії. Упродовж 1919—1923 років працював астрономом-спостерігачем у Саратовському університеті. У 1923 р. за пропозицією Василя Фесенкова очолив Ташкентську обсерваторію. Протягом 1925—1936 рр. — співробітник Пулковської обсерваторії.

 

Галузь наукових інтересів Петра Яшнова — астрометрія. Брав участь у створенні пулковських абсолютних каталогів прямих піднесень (1905.0, 1915.0, 1930.0) та Миколаївського каталогу 1915.0. Визначив (1922) різницю довгот Пулково — Саратов, використавши для цього одним з перших у Росії радіотелеграфний метод. Запропонував новий спосіб дослідження цапф переносного пасажного інструменту («спосіб Яшнова»).

 

Один з організаторів першої астрометричної конференції в Пулково (1932). Кілька років завідував бібліотекою і музеєм Пулковської обсерваторії (приводив у порядок бібліотеки, приділяв увагу створенню каталогу рукописного архіву Йоганна Кеплера). Автор низки статей з історії астрономії.

 

Петро Іванович Яшнов помер у в’язниці 29 травня 1940 р. у м. Дмитрівськ (заарештований восени 1936 р. і засуджений навесні 1937 р. на 10 років у зв’язку з «Пулковською справою», реабілітований у 1957 р.).

 

Докладніше про Петра Івановича Яшнова


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1