Телескоп Дж. Вебб вперше зафіксував полярні сяйва на Нептуні
27 березня 2025
Космічний телескоп NASA James Webb вперше зафіксував яскраву полярну активність на Нептуні. У минулому астрономи вже бачили приголомшливі на полярну активність на Нептуні, наприклад, під час прольоту космічного апарата НАСА «Вояджер-2» у 1989 році. Однак астрономи довго не могли отримати чіткі зображення та підтвердити полярні сяйва на Нептуні, незважаючи на успішні виявлення їх на Юпітері, Сатурні та Урані. Нептун був відсутньою частиною головоломки, коли справа дійшла до виявлення полярних сяйв на планетах-гігантах нашої Сонячної системи.
Створено найдокладнішу інфрачервону мапу Молочного Шляху
Астрономи оприлюднили величезну інфрачервону мапу Молочного Шляху, яка містить понад 1,5 мільярда об’єктів — найдокладнішу з коли-небудь створених. За допомогою телескопа VISTA Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), наукова група спостерігала за центральними районами нашої галактики понад 13 років. Було отримано 500 терабайтів даних — це найбільший спостережний проєкт, який коли-небудь здійснювали за допомогою телескопа ESO.
Довкілля квазарів раннього Всесвіту справді захаращені
Нова знахідка, виявлена за допомогою Камери темної енергії (Dark Energy Camera), надає чітке пояснення головоломки «міської щільності» квазара.
Спостереження за допомогою Камери темної енергії (Dark Energy Camera, DECam) підтверджують очікування астрономів про те, що квазари раннього Всесвіту утворилися в ділянках космосу, густонаселених галактиками-супутниками. Винятково широке поле зору DECam та спеціальні фільтри зіграли вирішальну роль у досягненні цього результату. Спостереження також показують, чому попередні дослідження, спрямовані на визначення щільності околиць квазарів раннього Всесвіту, дали суперечливі результати.
«Габбл» знаходить у ранньому Всесвіті більше чорних дір, ніж очікувалося
За допомогою Космічного телескопа імені Габбла міжнародна група дослідників під керівництвом вчених з кафедри астрономії Стокгольмського університету виявила більше чорних дір у ранньому Всесвіті, ніж повідомлялося раніше. Новий результат може допомогти науковцям зрозуміти, як виникли надмасивні чорні діри.
Програма заходів, які заплановано провести в «День телескопа», 21 вересня 2024 року
Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України запрошує всіх охочих відвідати заходи з нагоди 80-річчя з дня заснування ГАО НАН України, у переддень осіннього рівнодення та в рамках відзначення свята «День телескопа».
Перелік і тематика заходів зазначені в афіші нижче.
Зверніть, будь ласка, увагу!
Кількість учасників на кожному заході обмежена.
Охочим побувати на заходах, зазначених в афіші, треба обов’язково до 23 год 59 хв 20.09.24 р. написати електронного листа на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
В листі слід вказати захід, який плануєте відвідати, та кількість людей. На Вашу адресу буде надіслано повідомлення про час і місце проведення обраного заходу.
Прямий етер на ютуб-каналі «Все про Всесвіт» (https://www.youtube.com/@the_omniversum) передбачає спілкування з глядачами в чаті. Запитання науковцям можна надіслати заздалегідь на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. чи задати їх під час етеру.
У разі оголошення повітряної тривоги, проведення заходу/заходів буде зупинено.
Довідки та додаткова інформація за телефоном (050) 900–13–04.
За інф. ГАО НАН України
Астрономи вперше докладно відстежили грануляцію на поверхні зорі R Золотої Риби
Вперше астрономи зробили знімки не схожої на Сонце зорі з такою деталізацією, що вдалося відстежити рух на її поверхні утворень газу, які вибухають. Зображення зорі R Doradus (Золотої Риби) отримано в липні та серпні 2023 р. за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA), телескопа, співвласником якого є Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO). На них видно величезні гарячі бульбашки газ, у 75 разів більші Сонця, що з’являються на поверхні та занурюються назад у надра зорі швидше, ніж очікувалося.
