Новини

8 листопада 2023

Атмосфера Венери майже повністю складається з вуглекислого газу, але німецькі астрономи виявили кисень в атмосфері планети як на денному, так і на нічному боках. Це відкриття може пролити світло на те, чому атмосфера Венери так суттєво відрізняється від нашої. Нова інформація також допоможе підтримати майбутні космічні місії на Венеру.

Докладніше:

5 листопада 2023

Міжнародна група науковців під керівництвом Такуми Ізумі (Takuma Izumi), доцента Національної астрономічної обсерваторії Японії, здобула важливий результат, спостерігаючи за активним ядром галактики в сузір’ї Циркуля із надзвичайно високою роздільною здатністю (приблизно 1 світловий рік) за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA).

Результати спостережень оприлюднено в статті під назвою «Supermassive black hole feeding and feedback observed on sub-parsec scales» («Живлення надмасивної чорної діри та зворотний зв’язок, що спостерігаються на субпарсекових масштабах»), яку опубліковано в Science.

Докладніше:

31 жовтня 2023

Астрономи виявили галактику, схожу на привид. Вона вдвічі більша розміром, ніж Молочний Шлях, але її маса не більша, ніж маса Малої Магелланової Хмари. Існування такої галактики кидає виклик уявленням науковців про темну матерію.

Оскільки зорі виявленої галактики розкидані по величезному об’єму простору, вона невидима для більшості телескопів, як привид на Гелловін. Походження Nube (іспанською – «хмара»), так астрономи називали нову знахідку, може поставити під сумнів популярні уявлення про природу темної матерії.

Докладніше:

19 жовтня 2023

Міжнародна група науковців помітила віддалений сплеск космічного радіовипромінювання, що тривав менше мілісекунди. Цей «швидкий радіосплеск» (fast radio burst, FRB) є найдальшим із усіх, які коли-небудь виявляли. Його джерело, яке встановили за допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), міститься у такій далекій галактиці, що його світлу знадобилося вісім мільярдів років, щоб досягти Землі. Цей радіосплеск також є одним з найенергетичніших, які коли-небудь спостерігали астрономи; за крихітну частку секунди він виділив енергію, еквіваленту тій, яку Сонце випромінює за 30 років.

Докладніше:

11 жовтня 2023

Місія Європейського космічного агентства (European Space Agency, ESA) Gaia («Ґайя») відкриває золоту жилу знань як про нашу галактику, так і те, що міститься за її межами. «Зоряний геодезист» перевершив свій запланований потенціал і серед інших знахідок виявив півмільйона нових і слабких зір у величезному скупченні, ідентифікував понад 380 можливих гравітаційних лінз і точно визначив положення понад 150 000 астероїдів у Сонячній системі.

Докладніше: