Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Інші новини

Читати всі новини

Пошук інформації на порталі

Новини

: 16 червня 2023

Телескоп Gemini North дав змогу виявити кілька елементів, які на Землі утворюють тверду гірську породу (камені), в атмосфері гарячої екзопланети. Хімія так званого «гарячого Юпітера» проливає нове світло на процес формування Сонячної системи.

news 16 06 23 v

Астрономи за допомогою телескопа Gemini North («Близнюк-Північ»), що разом з телескопом Gemini South належить Міжнародній обсерваторії Gemini (нею керує NOIRLab NSF), виявили елементи, які на Землі утворюють тверді гірські породи, в атмосфері екзопланети WASP-76b. Так званий «гарячий Юпітер», тобто екзопланета розміру Юпітера, лежить на близькій відстані від своєї материнської зорі. Це спричиняє нагрівання атмосфери планети до разючих температур. Як наслідок — елементи, які утворюють тверду породу, зокрема магній, кальцій і залізо, випаровуються і розсіюються в атмосфері. Вивчення хімії атмосфери цієї екзопланети дає нові знання про формування планетних систем, зокрема і нашої власної.

Докладніше:

: 14 червня 2023

Оприлюднено першу невелику частину результатів величезного космічного дослідження, які вміщено на збереження у лабораторії в Берклі Міністерства енергетики та в лабораторії Astro Data Lab NOIRLab.

news 14 06 23 2v

Найперші дані, отримані за допомогою Спектроскопічного приладу темної енергії (Dark Energy Spectroscopic Instrument, DESI) у Національній обсерваторії Кітт-Пік, що працює у складі NOIRLab NSF, містять інформацію про майже два мільйони об’єктів, серед якихи далекі галактики, квазари та зорі. Їх оприлюднила Національна лабораторія імені Лоуренса в Берклі (Berkeley Lab). Ці дані допоможуть дослідникам безпрецедентно докладно вивчити історію розширення Всесвіту та робити відкриття в галузі астрофізики. Програму DESI фінансує Міністерство енергетики США, а керує нею Berkeley Lab.

Докладніше:

: 3 червня 2023

Започатковано першу свого роду єдину освітню та інформаційно-просвітницьку програму з набором інтерактивних онлайн-практик, присвячених Обсерваторії Рубін та її науковим здобуткам.

news 03 06 23 1v

Освітня та науково-просвітницька програма Обсерваторії Віри Рубін (Vera C. Rubin Observatory), яку розпочато першого червня поточного року і яку повністю фінансує Національний науковий фонд США, є свідченням того, що велика астрономічна дослідницька установа наступного покоління ще на етапі будівництва готується до поширення інформації про свою роботу. Коли наприкінці 2024 року розпочнуться наукові дослідження, обсерваторія виконуватиме повний огляд південного неба кожні кілька ночей, щоб вивчати темну матерію, темну енергію та мінливий Всесвіт. «Рубін» поділиться інформацією про результати дослідження з громадськістю.

Докладніше:

: 31 травня 2023

news 31 05 23 v

Астрономи тільки відносно недавно виявили, що струмені (джети), які йдуть від чорних дір, випромінюють рентгенівські промені. Те, як в цих струменях відбувається прискорення частинок до такого високоенергетичного стану, досі є загадкою. Одна з провідних моделей того, як такі струмені генерують рентгенівське випромінювання, передбачає, що рентгенівське випромінювання струменів буде стабільним протягом тривалого часу (мільйони років). Однак астроном з Мерілендського університету Ейлін Мейер (Eileen Meyer) та її колеги виявили, що рентгенівське випромінювання статистично значущої кількості струменів змінювалося лише протягом кількох років.

Докладніше:

: 19 травня 2023

Зображення, отримане в одній з обсерваторій NOIRLab (National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory), показує величезну темну міжзоряну хмару Lupus 3 на контрасті з сліпучими новонародженими зорями у світлій туманності Bernes 149.

news 19 05 23v

Масивну міжзоряну хмару Lupus 3, в якій утворюються зорі, сфотографували в Міжамериканській обсерваторії Серро Тололо NSF NOIRLab у Чилі за допомогою 570-мегапіксельної камери темноїенергії (Dark Energy Camera, DECcam), виготовленої Міністерством енергетики США. У сліпучій центральній ділянці цієї розлогої хмари видно пару новонароджених зір, які вириваються зі своїх природних коконів пилу та газу, щоб освітити туманність Bernes 149. (Це світла туманність, яку видно тому, що вона відбиває світло близьких до неї зір — Ред.) Такі контрастні ділянки роблять цей об’єкт головною мішенню для досліджень процесу зореутворення.

Докладніше: