Останні новини
Нобелівська премія з фізики 2019 року: за темну матерію та відкриття екзопланет
09 жовтня 2019
Канадсько-американський космолог Джеймс Пібліс (James Peebles) та швейцарські астрономи Мішель Майор (Michel Mayor) і Дідьє Кело (Didier Queloz) 8 жовтня поточного року отримали Нобелівську премію з фізики за дослідження, що розширюють наше розуміння місця людства у Всесвіті.
Не так давно в центрі Молочного Шляху стався вибух
07 жовтня 2019
Науковці знайшли докази гігантського спалаху, який поширився так далеко за межі Галактики, що прояв його впливу видно за 200 000 світлових років від неї.
Величезна кількість енергії вирвалася з околиць надмасивної чорної діри в центрі Молочного Шляху лише 3,5 мільйона років тому й у вигляді конусоподібних потоків, спрямованих на обидва полюси Галактики, проникла в глибокий космос.
Інші новини
- Таємничий радіосплеск освітив спокійне гало галактики
- Виявлено «шлюз», через який комети проникають до внутрішньої Сонячної системи. Це може змінити фундаментальне розуміння еволюції комет.
- Несподівані періодичні спалахи можуть пролити нове світло на явище акреції чорної діри
- А потім з’явилося світло: пошуки перших зір у Всесвіті
- Земля — екзопланета для інопланетян. Це те, що вони побачать
Астрономи виявили принаймні шість кандидатів у темні галактики — галактики, які містять мало зір, чи, можливо, взагалі без них. З цієї причини їх важко спостерігати за допомогою нинішніх інструментів. Нове відкриття може допомогти заповнити важливий пробіл у нашому розумінні еволюції галактики. Результати дослідження оприлюднив 
Астрономи виконали одне з найвдаліших спостережень в історії астрономії. Їм вдалося побачити дві ділянки з інтенсивним випромінюванням, що містяться на відстані 20 км одна від одної поблизу зорі, відстань до якої становить 6500 світлових років. Такі спостережні можливості дозволили б, наприклад, із Землі побачити блоху на поверхні Плутона.
Астрономи за результатами спостережень з допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) та Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) з’ясували: зореутворення в дуже далекій галактиці MACS1149-JD1 розпочалося на несподівано ранній стадії — лише через 250 мільйонів років після Великого Вибух. У цій галактиці також виявлено кисень. Це найбільша відстань, на якій коли-небудь такий газ було виявлено у Всесвіті та найвіддаленіша галактика, яку коли-небудь спостерігала ALMA або VLT. Результати науковців оприлюднив журнал Nature 17 травня 2018 року.
Корона Сонця, невидима для людського ока, за винятком випадків, коли вона спалахує як ореол під час сонячного затемнення, досі є значною мірою таємницею для науковців, які її вивчають. Містячись на відстані 2000 кілометрів від поверхні зорі, вона в понад сотню разів гарячіша, ніж нижні шари, що лежать значно ближче до ядра Сонця.
Місія «Гайя» (Gaia) Європейського космічного агентства (ЄКА, European Space Agency, ESA) оприлюднила найбільший тепер каталог зір, що містить результати високоточних вимірювань майже 1,7 мільярдів зір, а також інших об’єктів, які містяться в нашій галактиці та за її межами. До каталогу внесено значення координат небесних тіл, відстані до них та дані про їхній власний рух. Новий каталог допоможе краще зрозуміти будову та еволюцію Галактики.
