Останні новини
Скільки планет, схожих на Землю, навколо сонцеподібних зір?
Нове дослідження дало змогу отримати найточнішу оцінку того, як часто трапляються схожі на Землю розмірами та відстанню від своєї материнської зорі екзопланети, що обертаються навколо сонячноподібних зір. Знання швидкості виникнення цих потенційно населених планет буде важливим для проектування майбутніх астрономічних місій для вивчення сусідніх планет земного типу навколо зір, схожих на Сонце. Статтю, що описує модель, оприлюднив 14 серпня 2019 року The Astronomical Journal.
Міжнародний проект «IAU100 NameExoWorld»: участь України
Міжнародний астрономічний союз (IAU) у рамках святкування 100-річчя від часу свого заснування організував міжнародний проект «IAU100 NameExoWorld». Мета міжнародного проекту: звернути увагу суспільства на усвідомлення нашого місця у Всесвіті, заохотити до роздумів про майбутнє нашої рідної планети Земля.
У рамках цього проекту кожна країна світу — член Міжнародного астрономічного союзу (МАС) — надає власні назви екзопланеті та її батьківській зорі, які спостерігаються у небі над столицею цієї країни. Країни — члени МАС, серед яких і Україна, — підтвердили свою участь у проекті на національному рівні (http://www.nameexoworlds.iau.org/ukraine).
Алмази, знайдені в деяких метеоритах на Землі, можуть походити з давно зниклої протопланети розмірами як Меркурій чи Марс. На перші потенційні сліди об’єктів, що існували в Сонячній системі близько 4,5 млрд років тому, вказують результати нового дослідження, оприлюднені 17 квітня поточного року в журналі Nature Communications.
Орбітальний модуль Trace Gas Orbiter космічного апарата ExoMars ― багаторічна місія для визначення мінімальних обсягів метану та інших газів в атмосфері Марса, які можуть бути незаперечними доказами існування на Червоній планеті можливої біологічної або геологічної активності, ― за кілька тижнів розпочне виконання наукової частини місії.
Астрономи давно знають, що в центрі Галактики існує чорна діра з масою в 4 мільйони сонячних мас. Результати нового дослідження, опубліковані в журналі Nature, впевнено свідчать: «бегемот не один». Потенційно, біля 10 тисяч чорних дір зоряних мас можуть бути його компаньйонами. Чорно-дірна популяція, якщо вона існує, відповідатиме теоретичним прогнозам про те, що в центрі нашої галактики повинно бути багато масивних об’єктів.
Перша масштабна вікова мапа Молочного Шляху вказує на те, що наслідком періоду зореутворення, який тривав близько 4 мільярдів років, стала складна структура в центрі нашої галактики. Результати нового дослідження представила Марина Рейкуба (Marina Rejkuba) 3 квітня поточного року в рамках Європейського тижня астрономії та космічної науки (European Week of Astronomy and Space Science, EWASS) в Ліверпулі (Великобританія).
Темна матерія, як випливає з назви, ― досить таємнича штука. Складається враження, що вона є невід’ємною частиною Всесвіту, але ми не можемо прямо спостерігати її, а лише вивчати наслідки її існування. Окрім гравітації, темна матерія, здається, взагалі ніяк не взаємодіє з звичайною матерією, і, на думку фізиків, вона містить деякі види елементарних частинок, які ще не були виявлені.
