Новини

9 січня 2025

Сучасне розуміння еволюції Марса базується на вимірюваннях космічних апаратів і аналізі метеоритів. Ці метеорити були викинуті з Марса та подолали космічний простір перед тим, як приземлитися на Землю, де їх виявили переважно в африканських пустелях та Антарктиді. Вони поділяються на дві категорії: шерготити та нахліти. Кожен демонструє різну картину геологічної історії Марса.

У дослідженні, опублікованому в Proceedings of the National Academy of Sciences , дослідники LLNL стверджують, що зразки, отримані з відомих місць на Марсі за допомогою місій повернення зразків, допоможуть вирішити цю головоломку.

Детальніше...

3 січня 2025

«У цих середовищах нейтронних зір магнітні поля справді є на межі того, що може створити Всесвіт».

Ймовірно, феєрверки вщухають у світі, бо святкування Нового року наближається до кінця. Однак для нейтронних зір, залишків колись нормальних зірок, які обертаються так швидко, що можуть святкувати земний Новий рік приблизно двічі на секунду, космічний феєрверк може ніколи не закінчитися.

Докладніше:

28 грудня 2024

Оперативні групи керування польотом підтвердили: спроба NASA «доторкнутися» до Сонця була вдалою — космічний апарат вижив після рекордного наближення до сонячної поверхні 24 грудня 2024 року.

Побивши свій попередній рекорд, пролетівши на відстані лише 6,1 мільйона км над поверхнею Сонця, сонячний зонд NASA Parker («Паркер») промчав крізь сонячну атмосферу зі швидкістю 690 000 кілометрів на годину — швидше, ніж будь-який об’єкт, створений людиною. Сигнал радіомаяка, отриманий пізно ввечері 26 грудня, підтвердив, що космічний апарат безпечно пройшов таке «зіткнення» і працює нормально.

Докладніше:

17 грудня 2024

Міжнародна група дослідників виявила подвійну зорю, що обертається близько до Стрільця A*, надмасивної чорної діри в центрі нашої галактики. Це перший випадок, коли пару зір знайдено в околицях надмасивної чорної діри. Відкриття, зроблене завдяки спостережним даним, що зібрані за допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), дасть змогу астрономам зрозуміти, як зорі виживають в середовищах з екстремальною гравітацією, і може прокласти шлях для виявлення планет поблизу Стрільця A*.

Докладніше:

11 грудня 2024

Іноді в астрономії на просте запитання є складна відповідь. Одне із таких питань: яка маса нашої галактики?

На Землі ми зазвичай визначаємо масу об’єкта, поклавши його на ваги або терези. Вага об’єкта в полі тяжіння Землі дає змогу визначити масу. Але ми не можемо зважити Молочний Шлях. Ще одна складність у визначенні маси нашої галактики полягає в тому, що існує два типи маси. Існує маса темної матерії, яка становить більшу частину маси Галактики, і є вся звичайна матерія, така як зорі, планети та ми, що відома як баріонна матерія.

Докладніше: