Останні новини
Скільки планет, схожих на Землю, навколо сонцеподібних зір?
Нове дослідження дало змогу отримати найточнішу оцінку того, як часто трапляються схожі на Землю розмірами та відстанню від своєї материнської зорі екзопланети, що обертаються навколо сонячноподібних зір. Знання швидкості виникнення цих потенційно населених планет буде важливим для проектування майбутніх астрономічних місій для вивчення сусідніх планет земного типу навколо зір, схожих на Сонце. Статтю, що описує модель, оприлюднив 14 серпня 2019 року The Astronomical Journal.
Міжнародний проект «IAU100 NameExoWorld»: участь України
Міжнародний астрономічний союз (IAU) у рамках святкування 100-річчя від часу свого заснування організував міжнародний проект «IAU100 NameExoWorld». Мета міжнародного проекту: звернути увагу суспільства на усвідомлення нашого місця у Всесвіті, заохотити до роздумів про майбутнє нашої рідної планети Земля.
У рамках цього проекту кожна країна світу — член Міжнародного астрономічного союзу (МАС) — надає власні назви екзопланеті та її батьківській зорі, які спостерігаються у небі над столицею цієї країни. Країни — члени МАС, серед яких і Україна, — підтвердили свою участь у проекті на національному рівні (http://www.nameexoworlds.iau.org/ukraine).
Після майже 20-річних пошуків астрономи, які працюють з космічною обсерваторією XMM-Newton Європейського космічного агентства, нарешті знайшли докази того, що досі відому «недостачу» в загальному балансі звичайної матерії Всесвіту, покриває гарячий дифузний газ, який пронизує космічний простір. Загадкова темна матерія і темна енергія складають приблизно 25 і 70 відсотків нашого всесвіту відповідно. Натомість звичайна матерія (речовина й відомі фізичні поля) з якої складається все, що ми бачимо, — від зір і галактик до планет і людей — становить лише близько п’яти відсотків. Але навіть їх не так легко відстежити.
Два незалежні колективи астрономів скористалися можливостями радіотелескопа ALMA, щоб виявити переконливі докази того, що навколо молодої зорі HD 163296 обертаються три відносно недавно сформованих планети. Застосувавши нову методику виявлення планет, астрономи зафіксували три порушення в заповненому газом диску навколо молодої зорі: найсильніший доказ того, що на орбітах навколо неї є недавно утворені планети. Їх вважають першими планетами, які виявлені з допомогою ALMA.
Марсохід NASA Curiosity («К’юріосіті» — допитливість, цікавість) знайшов нові свідчення того, що на Червоній планеті колись давно могло бути життя, а також атмосферні ознаки, пов’язані з пошуком теперішнього життя на Марсі. Хоча ці знахідки не вказують однозначно на саме життя, вони є хорошим знаком для майбутніх космічних місій, які вивчатимуть поверхню планети та її приповерхневий шар. Результати нових досліджень оприлюднив 8 червня поточного року журнал Science.
Астрономи з допомогою телескопів ALMA і VLT виявили, що галактики з активним зореутворенням в ранньому Всесвіті, а також райони утворення зір в сусідній з нами галактиці, містять значно більшу частку масивних зір, ніж спокійні галактики. Ці висновки суперечать наявним уявленням про еволюцію галактик, змінюючи наше розуміння процесу формування зір та утворення хімічних елементів.
Астрономи виявили принаймні шість кандидатів у темні галактики — галактики, які містять мало зір, чи, можливо, взагалі без них. З цієї причини їх важко спостерігати за допомогою нинішніх інструментів. Нове відкриття може допомогти заповнити важливий пробіл у нашому розумінні еволюції галактики. Результати дослідження оприлюднив 
