За орбітою Нептуна знайшли малий світ з атмосферою, якої там не мало б бути
07 травня 2026
Японські астрономи виявили ознаки дуже тонкої атмосфери навколо транснептунового об’єкта (612533) 2002 XV93. Це невелике тіло поясу Койпера має діаметр приблизно 500 км і рухається далеко за орбітою Нептуна, у тій самій холодній області Сонячної системи, де перебуває Плутон.
Телескоп Gemini North захопив архіпелаг галактик, заплутаний у павутині темної матерії
Через сторіччя після того, як астрономи довели існування галактик за межами Молочного Шляху, величезні скупчення галактик відчиняють вікна до сучасних космічних питань.
100 років тому Едвін Габбл здобув переконливі докази існування інших галактик далеко за межами Молочного Шляху. Зображення, вміщене на початку цієї замітки, отримано за допомогою телескопа «Джеміні-Північ» (Gemini North), який разом зі своїм близнюком «Джеміні-Південь» становлять Міжнародну обсерваторію «Джеміні» (International Gemini Observatory). Нею керує Національна дослідницька лабораторія оптичної та інфрачервоної астрономії (National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory, NOIRLab) національного наукового фонду (National Science Foundation, NSF) США. Світлина показує частину величезного скупчення Персея, демонструючи його «острівні Всесвіти» у разючих подробицях. Спостереження за цими об’єктами дають змогу проливати світло не тільки на їхні індивідуальні характеристики, але й на такі космічні таємниці, як темна матерія.
Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу
Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.
Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації
Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.
Космічна дивина: знайдено найдальшу галактику з диском, що обертається
Дослідники виявили найвіддаленішу галактику схожу на Молочний Шлях. Ця спіральна галактика під назвою REBELS-25 здається такою ж упорядкованою, як і сучасні галактики, але ми бачимо її такою, якою вона була, коли вік Всесвіту становив лише 700 мільйонів років. Це дивно, оскільки, згідно з поточним розумінням формування галактик, очікується, що такі ранні галактики мають бути більш хаотичними. Обертання та структуру REBELS-25 виявлено за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA), партнером якої є Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO).
Створено найдокладнішу інфрачервону мапу Молочного Шляху
Астрономи оприлюднили величезну інфрачервону мапу Молочного Шляху, яка містить понад 1,5 мільярда об’єктів — найдокладнішу з коли-небудь створених. За допомогою телескопа VISTA Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), наукова група спостерігала за центральними районами нашої галактики понад 13 років. Було отримано 500 терабайтів даних — це найбільший спостережний проєкт, який коли-небудь здійснювали за допомогою телескопа ESO.
