Новини

18 липня 2022

Група міжнародних експертів, відома тим, що розвінчала кілька відкриттів чорних дір, знайшла чорну діру зоряної маси у Великій Магеллановій Хмарі — галактиці, сусідній з нашою.

«Вперше наша команда зібралася, щоб повідомити про відкриття чорної діри, а не заперечити її виявлення», — сказав керівник дослідження Томер Шенар (Tomer Shenar). Крім того, науковці з’ясували, що зоря, яка породила чорну діру, зникла без жодних ознак потужного вибуху. Відкриття зроблено завдяки шестирічним спостереженням, виконаним за допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO).

Докладніше:

12 липня 2022

Професійні астрономи та шанувальники найдавнішої науки про Космос діждалися цього дня — 12 липня 2022 року стали доступні широкому загалу перші зображення, отримані за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба.

Першу світлину оприлюднив на початку доби 12 липня за київським часом президент Джо Байден на спеціально скликаному в Білому домі брифінгу. На ній показано скупчення галактик SMACS 0723. Це перше «глибоке поле» Вебба. Воно охоплює ділянку неба розміром приблизно з піщинку, яку хтось на Землі тримає на відстані витягнутої руки, і показує тисячі галактик на крихітній ділянці величезного Всесвіту.

Докладніше:

23 червня 2022

Група дослідників з Китаю, США та Німеччини, серед яких Цичжоу Чжан (Qizhou Zhang) з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики (Center for Astrophysics | Harvard & Smithsonian), за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) виявила акреційний диск з двома спіральними рукавами навколо молодої зорі поблизу центра галактики Молочний Шлях.

Диск, можливо, зазнав деформації внаслідок близького зіткнення з об’єктом, що пролетів повз зорю. Це і спричинило утворення спіральних рукавів. Статтю науковців оприлюднив інтернет-журнал Nature Astronomy.

Докладніше:

15 червня 2022

Астрономи оприлюднили складні подробиці ділянки з активним утворенням зір під назвою 30 Золотої Риби, також відомої як туманність Тарантул.

Для цього науковці виконали нові спостереження за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA). На зображенні з високою роздільною здатністю, оприлюдненому Європейською південною обсерваторією (European Southern Observatory, ESO), і для створення якого використовували дані ALMA, ми бачимо туманність у новому світлі. Зокрема тонкі газові хмари, що дають уявлення про те, як масивні зорі «перелаштовують» цей регіон.

Докладніше:

14 червня 2022

Місія Gaia (Global Astrometric Interferometer for Astrophysics) Європейського космічного агентства (ЄКА) оприлюднила 13 червня поточного року нову скарбницю даних про нашу галактику. Астрономи описують дивні «зоряні поштовхи» («starquakes»), зоряну ДНК, асиметричні рухи та інші захопливі речі в цьому найдокладнішому на сьогоднішній день огляді Молочного Шляху.

«Гайя» (Gaia) — це місія ЄКА зі створення найточнішої та повної багатовимірної мапи Молочного Шляху. Це дає змогу астрономам реконструювати структуру нашої галактики та минулу еволюцію протягом мільярдів років, а також краще зрозуміти життєвий цикл зір і наше місце у Всесвіті.

Докладніше: