Нове дослідження проливає світло на те, чому зоряні популяції в Галактиці такі схожі
09 серпня 2022
Найдосконаліше натепер комп’ютерне моделювання показало: утворення зір — це саморегульований процес.
Науковці з’ясували, що саме визначає маси зір, — таємницю, яка десятиліттями цікавила астрофізиків. Їхня відповідь? Самі зорі.
Використовуючи дуже докладне моделювання, група науковців зробила проривне відкриття: утворення зір є саморегульованим процесом. Це знання може дати змогу дослідникам зрозуміти утворення зір у близьких і далеких галактиках.
Формування карликової галактики спостерігали за допомогою індійського супутника AstroSat
02 серпня 2022
Міжнародна група дослідників спостерігала фрагмент процесу формування карликової галактики, що може допомогти пояснити, як ці зоряні системи еволюціонують від карликового стану до зрілості. У статті, опублікованій в журналі Nature, група описує пошук доказів накопичення речовини і формування нових зір в таких галактиках (процес дозрівання цих галактик — Ред.).
Астрономи виявили далеку групу галактик, що брала участь у давньому космічному «макіяжі»
Міжнародна група астрономів, яку частково фінансує NASA, виявила найдальшу групу галактик, відомих на сьогоднішній день. Її назва EGS77. Це три галактики, що вже існували у Всесвіті, коли йому було лише 680 мільйонів років, або менше ніж 5% від теперішнього віку, який становить 13,8 мільярдів років.
Це складене зображення із архівних знімків, отриманих Космічним телескопом імені Габбла у видимому та інфрачервоному світлі, показує частину розширеної смуги Ґрота (Extended Groth Strip) — добре вивченої ділянки неба, розташованої між сузір’ями Великої Ведмедиці та Волопаса. Червоне зміщення галактик групи EGS77 (їх показано зеленими колами) становить 7,7. Це означає, що ми бачимо галактики такими, якими вони були, коли вік Всесвіту становив всього 680 мільйонів років. Поперечний розмір зображення становить 3,2 кутових хвилини. Фото з сайту www.nasa.gov.
Важливим є те, що спостереження вказують: галактики є учасниками глобальної космічної зміни під назвою реіонізація (reionization). Ця епоха почалася, коли світло від перших зір змінило природу водню по всьому Всесвіту (щось на кшталт того, як навесні тане замерзле озеро). Це перетворило темний ранній космос у той, який ми бачимо навколо себе нині.
100 000 людей із 110+ країн вибрали імена для екзопланетних систем з нагоди відзначення 100-річчя Міжнародного астрономічного союзу. Серед них були й українці. Переможці назв Національного конкурсу в Україні.
17 грудня 2019 року на прес-конференції в Парижі (Франція) оголошено назви 110+ екзопланет та зір, запропонованих у рамках проекту IAU100 NameExoWorlds, який було оголошено з нагоди 100-річчя Міжнародного астрономічного союзу (МАС)*. У проекті, організованому в 2019 р. у понад 110 країнах світу, взяло участь більше 780 000 людей, які на своєму національному рівні пропонували та вибирали імена для кожної екзопланети та зорі, навколо якої вона обертається.
На новому зображенні центра Молочного Шляху виявлено давній сплеск процесу формування зір
Зображення, отримане приймачем HAWK-I на Дуже великому телескопі ESO в чилійській пустелі Атакама, показує центральну ділянку Молочного Шляху з роздільною здатністю 0,2 кутових секунди. Це означає: розділення, яке уможливлює HAWK-I, приблизно відповідає тому, що з Мюнхена, де міститься штаб-квартира ESO, можна побачити футбольний в Цюриху. Фото з сайту www.eso.org.
За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) виконано спостереження центральної ділянки Молочного Шляху з разючою роздільною здатністю, що дало змогу отримати нові подробиці про історію народження зір у нашій галактиці. Завдяки новим спостереженням астрономи знайшли докази драматичної події в житті Молочного Шляху: сплеск процесу утворення зір був таким сильним, що спричинив понад сто тисяч спалахів наднових.
Наша галактика Молочний Шлях має елегантну спіральну форму з довгими рукавами, наповненими зорями, але астрономи досі не можуть зрозуміти як саме вона набула цю форму. Нові спостереження іншої галактики проливають світло на те, як спіралевидні галактики, тобто схожі на нашу, набувають знакову форму. Результати спостережень оприлюднив Astrophysical Journal.
Науковці, які використовують Дуже великий телескоп Європейської південної обсерваторії, вперше знайшли докази існування великої планети, пов’язаної із зорею білим карликом. Планета обертається навколо гарячого білого карлика, залишку зорі, схожої на Сонце, на близькій відстані. Внаслідок цього вона втрачає атмосферу з якої довкола зорі утворився газовий диск. Ця унікальна система є своєрідним натяком на те, який вигляд може мати Сонячна система у віддаленому майбутньому.