Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці
16 квітня 2024
Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.
Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху
27 березня 2024
Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.
Міжнародна група астрономів використовувала наземні телескопи, зокрема Дуже великий телескоп (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), для відстеження атмосферних температур Нептуна протягом 17-річного періоду. Вони виявили дивовижне зниження глобальної температури Нептуна з подальшим різким потеплінням на його південному полюсі.
Астрономи знайшли новий спосіб виявлення гравітаційних хвиль
Гамма-промені від далеких пульсарів можуть дати змогу знайти злиття надмасивних чорних дір.
Об’єднання надмасивних чорних дір в центрах галактик, що зазнали злиття, наповнює Всесвіт низькочастотними гравітаційними хвилями. Астрономи шукали такі хвилі за допомогою великих радіотелескопів, щоб виявити тонкий вплив цих просторово-часових хвиль на радіохвилі, які випромінюють пульсари в нашій галактиці. Тепер міжнародна група науковців показала, що високоенергетичне випромінювання, зареєстроване гамма-телескопом NASA «Фермі» (Fermi Gamma-ray Space Telescope), також можна використати для такого пошуку. Використання гамма-променів замість радіохвиль дає більш чітке уявлення про пульсари та забезпечує незалежний і додатковий метод виявлення гравітаційних хвиль.
Виявлено протопланету, яка підтверджує одну із теорій формування планет
За допомогою космічного телескопа імені Габбла отримано зображення, що прямо вказує на формування протопланети, схожої на Юпітер, у результаті процесу, який дослідники описують як «інтенсивний і несамовитий». Це спостереження підтверджує теорію формування планет типу Юпітера, яку називають «нестабільність диска».
Нова екзопланета, що формується, міститься у протопланетному газопиловому диску з чіткою спіральною структурою, який обертається навколо молодої зорі. Її вік, за оцінками, становить близько 2 мільйонів років. Це приблизно вік Сонячної системи на час, коли відбувалося формування планет. (Наразі вік Сонячної системи становить 4,6 мільярда років.)
«Природа розумна; вона може створювати планети різними способами», — сказав Тейн Каррі (Thayne Currie), провідний автор дослідження, співробітник обсерваторії Subaru Telescope (Японія) та корпорації Eureka Scientific (США).
Одна з частин Молочного Шляху набагато старша, ніж досі вважали астрономи
Використавши дані місії Європейського космічного агентства «Гайя» (Gaia), астрономи з’ясували: частина Молочного Шляху, відома як «товстий диск», почала формуватися 13 мільярдів років тому, приблизно на 2 мільярди років раніше, ніж очікувалося, і лише через 0,8 мільярда років після Великого Вибуху.
Цей дивовижний результат отримано з аналізу, який виконали Маошен Сян (Maosheng Xiang) і Ганс-Вальтер Рікс (Hans-Walter Rix) з Інституту астрономії Товариства імені Макса Планка в Гейдельберзі (Німеччина). Вони взяли дані про блиск і положення зір з набору даних Gaia Early Data Release 3 (EDR3) і об’єднали їх з результатами вимірювання хімічного складу цих зір, отриманих за допомогою китайського Багатооб’єктного волоконного спектроскопічного телескопа для великих ділянок неба (Large Sky Area Multi-Object Fiber Spectroscopic Telescope, LAMOST). Поєднання таких даних дало змогу визначити вік приблизно 250 000 зір.
Космічний телескоп імені Вебба на етапі юстування оптики
Після завершення важливих етапів вирівнювання (юстування) окремих сегментів головного дзеркал космічного телескопа Джеймса Вебба науковці очікують, що його оптичні характеристики дають змогу здобути або перевищити наукові цілі, для досягнення яких була створена обсерваторія.
11 березня поточного року інженери та науковці, які працюють з космічним телескопом Вебба, завершили етап юстування, відомий як «етап точності» («fine phasing»). На цьому важливому етапі введення в експлуатацію оптичної системи телескопа кожен перевірений і протестований її елемент працює на рівні або вище очікуваного. Також не виявлено жодних критичних проблем (забруднень чи блокування) на шляху поширення випромінювання в оптичній системі. Обсерваторія здатна успішно збирати світло від віддалених об’єктів і без проблем передавати його до своїх приладів.
