Телескоп Дж. Вебб вперше зафіксував полярні сяйва на Нептуні
27 березня 2025
Космічний телескоп NASA James Webb вперше зафіксував яскраву полярну активність на Нептуні. У минулому астрономи вже бачили приголомшливі на полярну активність на Нептуні, наприклад, під час прольоту космічного апарата НАСА «Вояджер-2» у 1989 році. Однак астрономи довго не могли отримати чіткі зображення та підтвердити полярні сяйва на Нептуні, незважаючи на успішні виявлення їх на Юпітері, Сатурні та Урані. Нептун був відсутньою частиною головоломки, коли справа дійшла до виявлення полярних сяйв на планетах-гігантах нашої Сонячної системи.
Понад сім років тому автоматична міжпланетна станція місії New Horizons («Нові Горизонти») увійшла в історію, ставши першим космічним апаратом, що пройшов повз Плутон. Напередодні цієї зустрічі космічний зонд передав на Землю нові дані та зображення багатьох об’єктів як внутрішньої, так і зовнішньої Сонячної системи. Вийшовши за межі орбіти Плутона та його супутників, він виконав ще одну місію: здійснив першу зустріч з об’єктом пояса Койпера (OПК). Цей історичний момент стався близько чотирьох років тому (1 січня 2019 року), коли New Horizons пролетів повз Arrokoth (Аррокот, він же 2014 MU69).
Вивчаючи наслідки тривалого в часі гамма-спалаху (Gamma-ray burst, GRB), дві незалежні групи астрономів за допомогою багатьох наземних і космічних телескопів, зокрема телескопа Gemini North («Близнюк-Північ») на Гаваях і телескопа Gemini South («Близнюк-Південь») в Чилі, виявили несподівані ознаки кілонової, надпотужного вибуху, спричиненого зіткненням нейтронних зір. Це відкриття ставить під сумнів усталену теорію про те, що джерелом довгих гамма-сплесків є наднові, тобто вибухи масивних зір наприкінці їх існування.
Розпочато будівництво радіотелескопа з площею антени один квадратний кілометр
На церемоніях закладання фундаменту, що одночасно відбулися 5 грудня поточного року в Південній Африці та Австралії, керівники проєкту офіційно оголосили про початок будівництва найбільшого радіотелескопа, який коли-небудь створювали земляни.
Телескоп, який назвали «Обсерваторія масиву антен площею квадратний кілометр» (Square Kilometer Array Observatory, SKAO) — ідеться про загальну площу, яку охоплять антени після завершення будівництва — це не один детектор, а їх сукупність, з’єднаних на двох континентах методом, відомим як інтерферометрія. Цим методом «Телескоп горизонту подій» — Event Horizon Telescope, EHT — зробив перший в історії знімок чорної діри в 2019 році.
Науковці знайшли наймолодшу екзопланету-гіганта типа Юпітера, для якої вони виміряли масу та розмір.
Група астрономів, яку очолює Ольга Захожай з Інституту астрономії Макса Планка (Гейдельберґ, Німеччина) та Головної астрономічної обсерваторії НАН України (Київ, Україна), виявила екзопланету-гіганта навколо сонцеподібної зорі HD 114082. Маючи вік лише 15 мільйонів років, цей над-Юпітер є наймолодшою екзопланетою такого роду, яку вдалося виявити астрономам, а також встановити її радіус і масу. Результати науковців оприлюднив журнал Astronomy & Astrophysics.
Відстеження походження рідкісних космічних вибухів
Астрономи створили найповніший натепер каталог місць коротких спалахів гамма-випромінювання.
Короткі спалахи гамма-випромінювання (gamma-ray bursts, GRBs) — це одні з найпотужніших і найяскравіших космічних вибухів. Незважаючи на це, лише кілька таких спалахів щороку виявляють науковці за допомогою космічних апаратів, що обертаються навколо Землі.
Тепер у двох статтях в The Astrophysical Journal астрономи опублікували результати найбільшого досі дослідження середовищ і умов, які спричиняють ці потужні вибухи. Отримані результати забезпечують нову основу для тлумачення походження такого явища.
