Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Інші новини

Читати всі новини

Пошук інформації на порталі

Новини

: 24 березня 2022

Використавши дані місії Європейського космічного агентства «Гайя» (Gaia), астрономи з’ясували: частина Молочного Шляху, відома як «товстий диск», почала формуватися 13 мільярдів років тому, приблизно на 2 мільярди років раніше, ніж очікувалося, і лише через 0,8 мільярда років після Великого Вибуху.

news 24 03 22 1v

Цей дивовижний результат отримано з аналізу, який виконали Маошен Сян (Maosheng Xiang) і Ганс-Вальтер Рікс (Hans-Walter Rix) з Інституту астрономії Товариства імені Макса Планка в Гейдельберзі (Німеччина). Вони взяли дані про блиск і положення зір з набору даних Gaia Early Data Release 3 (EDR3) і об’єднали їх з результатами вимірювання хімічного складу цих зір, отриманих за допомогою китайського Багатооб’єктного волоконного спектроскопічного телескопа для великих ділянок неба (Large Sky Area Multi-Object Fiber Spectroscopic Telescope, LAMOST). Поєднання таких даних дало змогу визначити вік приблизно 250 000 зір.

Докладніше:

: 17 березня 2022

Після завершення важливих етапів вирівнювання (юстування) окремих сегментів головного дзеркал космічного телескопа Джеймса Вебба науковці очікують, що його оптичні характеристики дають змогу здобути або перевищити наукові цілі, для досягнення яких була створена обсерваторія.

news 17 03 22v

11 березня поточного року інженери та науковці, які працюють з космічним телескопом Вебба, завершили етап юстування, відомий як «етап точності» («fine phasing»). На цьому важливому етапі введення в експлуатацію оптичної системи телескопа кожен перевірений і протестований її елемент працює на рівні або вище очікуваного. Також не виявлено жодних критичних проблем (забруднень чи блокування) на шляху поширення випромінювання в оптичній системі. Обсерваторія здатна успішно збирати світло від віддалених об’єктів і без проблем передавати його до своїх приладів.

Докладніше:

: 16 лютого 2022

news 16 02 22 1v

Дуже великий телескоп Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), що працював у режимі інтерферометра (Very Large Telescope Interferometer, VLTI), дав змогу астрономам помітити хмару космічного пилу в центрі галактики Мессьє 77, яка приховує надмасивну чорну діру. Ці спостереження підтвердили передбачення, зроблені близько 30 років тому, щодо природи активних ядер галактик — одних з найяскравіших і найзагадковіших об’єктів у Всесвіті.

Докладніше:

: 12 лютого 2022

news 12 02 22 1v

У центрі спіральних галактик, як тих, що лежать близько до Землі, так і тих, що містяться на відстані мільярдів світлових років, є величезна сферична зона з частинок темної матерії. Ця зона має дві визначальні характеристики: по-перше, густина темної матерії в ній до певного радіусу постійна, а, по-друге, ця зона розширюється з часом і при цьому густина матерії зменшується. Це вказує на існування прямої взаємодії між елементарними частинками, які утворюють гало темної матерії, і частинками звичайної матерії — протонами, електронами, нейтронами і фотонами.

Докладніше:

: 10 лютого 2022

news 10 02 22 1v

Група астрономів за допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) в Чилі знайшла докази існування планети, що обертається навколо Проксими Кентавра — тобто в найближчої до Сонячної системи зорі. Якщо докази будуть підтверджені, то планета стане третьою в цій системі й найлегшою з досі відкритих, що обертаються навколо Проксими. З масою лише в чверть маси Землі, планета також є однією з найлегших екзопланет серед коли-небудь виявлених.

Докладніше: