Останні новини
Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі
Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.
Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.
Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.
Інші новини
- Телескоп Дж. Вебб вперше зафіксував полярні сяйва на Нептуні
- В одній з найвіддаленіших відомих галактик виявлено кисень
- Астрономи знайшли потенційний новий клас крижаних міжзоряних об'єктів
- Вода може бути старшою, ніж ми спочатку думали, утворюючи ключову складову перших галактик
- Дослідники розкривають нові сценарії відхилення небезпечних астероїдів
Астероїди існують з ранніх часів Сонячної системи. Однак їхнє давнє походження не означає, що вони не змінюються. Вони стикаються, розпадаються, а тепер виявляється, що їх поверхні можуть руйнуватися. Це через тепло від Сонця. Воно руйнує гірські породи на астероїдах і спричиняє так звану «регенерацію поверхні». З часом тріснуті та зруйновані камені можуть переміститися по поверхні чи навіть опинитися у міжпланетному просторі.
Професійні астрономи та шанувальники найдавнішої науки про Космос діждалися цього дня — 12 липня 2022 року стали доступні широкому загалу перші зображення, отримані за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба.
