Кулясті скупчення з часом еволюціонують цікавими способами
30 листопада 2024
Кулясті зоряні скупчення — це одні з найдавніших об’єктів у Всесвіті. Ранній Всесвіт був наповнений карликовими галактиками, і цілком можливо, що кулясті скупчення є залишками цих стародавніх реліктів. Аналіз зір у скупченнях показує, що їхній вік становить 12—13 мільярдів років. У нещодавно опублікованій статті показано: кулясті скупчення є домівкою для двох різних типів зір — первісних з нормальним хімічним складом і тих, що мають незвичайно велику кількість важких елементів.
Штучний інтелект і астрономія: нейронні мережі моделюють спостереження Сонця
26 листопада 2024
Дослідження астрономів і комп’ютерників з Інституту астрономії (Institute for Astronomy, IfA) Гавайського університету можуть кардинально змінити наше розуміння Сонця. Дослідження, яке є частиною проєкту «SPIn4D», поєднує передову сонячну астрономію з передовою інформатикою для аналізу даних найбільшого в світі наземного сонячного телескопа на вершині Галеакала (острів Мауї).
«Габбл» знайшов чорну діру, що спричинила утворення зір в карликовій галактиці
Чорні діри часто описують як монстрів Всесвіту. Вони розривають зорі, поглинають все, що підходить до них занадто близько, і тримають у полоні світло.
Однак докладні спостереження, виконані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, показують чорну діру в новому світлі: вона сприяє, а не придушує, зореутворення. Зображення від «Габбла» та дані спектроскопії карликової галактики зі спалахом зореутворення Henize 2-10 чітко показують відтік газу, що тягнеться від чорної діри до яскравої ділянки де народжуються зорі. Ця структура, як пуповина, що спонукає і без того щільну хмару до формування скупчень зір.
Пузир поперечником 1000 світлових років — першопричина появи всіх найближчих молодих зір
Наднові, які видули Місцевий пузир (Local Bubble), порожнину навколо Сонця, також спричинили утворення зір на краях пузиря. Ось так смерть одних породжує життя інших у міжзоряному просторі.
Починаючи приблизно 14 мільйонів років тому, понад десяток зір поблизу Сонця закінчили своє життя як разючі наднові. Ці тривалі вибухи спричинили ударну хвилю. Вона «підняла», тобто скупчила пил і газ, що уможливило появу ділянок зореутворення на краях оболонки шириною 1000 світлових років, яка постійно розширюється. Сонце, яке перебувало на відстані приблизно 1000 світлових років від наднових, коли все це почалося, увійшло в оболонку 5 мільйонів років тому і зараз міститься поблизу її центра.
Дванадцять на вечерю: харчові уподобання Молочного Шляху висвітлюють темну матерію
Подрібнені рештки зоряних систем дають змогу зрозуміти процес зростання нашої галактики.
Астрономи на крок ближче до розкриття властивостей темної матерії, що огортає нашу галактику Молочний Шлях, завдяки новій мапі 12 потоків зір, які обертаються навколо її гало. Міжнародна група науковців у статті, вміщеній в журналі Американського астрономічного товариства Astrophysical Journal, описала найбільшу колекцію потоків зір, які коли-небудь досліджували одночасно.
Завершено розгортання телескопа Джеймса Вебба у космічному просторі
Фахівці NASA, які працюють з космічним телескопом Джеймса Вебба, повністю розкрили його головне дзеркало із золотим покриттям і, отже, успішно завершили останній етап розгортання всіх основних складових телескопа. Далі його готуватимуть до виконання наукових спостережень.
Телескоп Джеймса Вебба, створений і виведений в космос спільним зусиллям NASA, Європейського космічного агентства і Канадського космічного агентства, дасть змогу астрономам досліджувати всі етапи історії Всесвіту — від Сонячної системи до найвіддаленіших його об’єктів, які тільки можна спостерігати.
Астрономи стали свідками того, як наприкінці свого існування спалахнула зоря
Вперше астрономи спостерігали в реальному часі драматичний кінець життя червоного надгіганта, слідкуючи за швидким самознищенням масивної зорі та її передсмертною агонією, перш ніж вона утворила наднову типу II.
За допомогою двох телескопів, встановлених на Гаваях, — Pan-STARRS Інституту астрономії Гавайського університету (гора Халеакала на о. Мауї) та обсерваторії імені Кека (Маунакеа на о. Гаваї) — група дослідників, яка виконувала огляд швидкозмінних явищ під назвою «Експеримент молодих наднових» (Young Supernova Experiment, YSE), спостерігала червоний надгігант під час останніх 130 днів існування цієї зорі та її вибух.