Останні новини
Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі
Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.
Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.
Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.
Інші новини
- Телескоп Дж. Вебб вперше зафіксував полярні сяйва на Нептуні
- В одній з найвіддаленіших відомих галактик виявлено кисень
- Астрономи знайшли потенційний новий клас крижаних міжзоряних об'єктів
- Вода може бути старшою, ніж ми спочатку думали, утворюючи ключову складову перших галактик
- Дослідники розкривають нові сценарії відхилення небезпечних астероїдів
NASA обрало дві нові місії для вивчення Венери, найближчої до Землі планети Сонячної системи. Мета місій, що є частиною програми «Відкриття» (Discovery Program) NASA, полягає в тому, щоб зрозуміти, як Венера стала схожим на пекло світом. Хоча багато її характеристик схожі з тими, що є в Землі. Ба більше, можливо, це була перша придатна для життя планета в Сонячній системі з океаном та кліматом, як в теперішньої Землі.
Нове дослідження бельгійських астрономів з використанням даних, отриманих за допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) показало, що в атмосферах комет по всій Сонячній системі, навіть у тих, що містяться далеко від Сонця, є залізо і нікель. Результати окремого дослідження, яке виконали польські науковці також з використанням даних ESO, вказують на те, що пари нікелю також присутні в крижаній міжзоряній кометі 2I/Борисов. Це перший випадок, коли важкі метали, зазвичай пов’язані з гарячим середовищем, виявлено в холодній атмосфері далеких комет.
Донедавна будь-який космічний зонд виконував вимірювання всередині геліосфери, магнітного пузиря, надутого Сонцем. Але 25 серпня 2012 року автоматична міжпланетна станція NASA «Вояджер-1» (Voyager 1) змінила це. Пройшовши межу геліосфери, вона стала першим об’єктом, створеним людиною, який увійшов у міжзоряний простір і почав його вивчати. Тепер, через вісім років своєї міжзоряної подорожі, дані від «Вояджер-1»дозволили отримати нові уявлення про те, яким є цей«прикордонний» район.
